У вівторок 8 вересня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Ніколауса Лейтнера «Візит пані» (Німеччина-Австрія, 2008).

Ми добре знаємо, що за стіною ситості та задоволення ховається байдужість. Що за завісами історичної пам’яті губляться численні акти особистої людської черствості. Що біль, причинена іншому, швидко забувається, а пошуки справедливості – марудні та неперспективні.

І в той же час, поряд з очевидними проявами людської ницості та слабкості, живе і регенерується любов та прощення, повага та мужність. І одна, і друга сторона людського буття – в одній системі кривих дзеркал – і тільки від тебе залежить яким буде твоє власне  відображення.

Фрідріх Дюрренмат – один з ключових письменників другої половини двадцятого сторіччя, який розглядає людину під мікроскопом, шар за шаром знімаючи з неї нещирі нашарування та розвінчуючи прославлену гармонію європейського життя. Центр ваги його творів – завжди глибше, ніж те, що можна побачити з вікна туристичного автобуса або почути з промов єврокомісарів. З них проглядає невпевнена у собі людина, сконцентрована на сценарії особистого добробуту та зручної конформістської моралі. Для письменника у цьому – загроза культурі та моралі, тому що з контексту зникає людина як образ Божий і залишається лише неперебірливий споживач матеріальних та духовних благ.

П’єса письменника “Візит старої пані” – одна з найвідоміших у його творчості і можна навіть сказати, що культова для європейського культурного контексту. Вона багато разів ставилася на сценах світу і щонайменше п’ять разів екранізовувалась. Причому майже усі екранізації – достойні інтерпретації першооснови. Проте найцікавішою, на мою думку, і найактуальнішою для українців є остання робота – фільм німецького режисера Ніколауса Лейтнера “Візит пані”.

Стильна, синенергетична робота режисера, оператора, художника та акторів перетворила п’єсу на сучасну притчу про людську природу, про тонкий і ламкий шар європейського гуманізму та альтруїзму, який насправді не витримує звичайного людського егоїзму та страху за власне життя.

Фільм, драматичний за суттю, водночас майстерно балансує на межі трилеру та детективу. Темпоритм фільму підтягнутий, позбавлений зайвого, немов тіло тренованого спортсмена. Актори підібрані і грають дуже вдало. Музики – рівно стільки, щоб передати атмосферу маленького містечка, страх та шурхіт міщанських думок його мешканців.

У результаті глядач залишається в напрузі до кінця, а по завершенні – ще довго буде розбиратися у власних почуттях та вчинках. Щоб зрозуміти, де межа, за якою вже неможливо буде зберегти образ Бога у собі. Адже що б ти не робив і не думав, колись за кожним з нас прийде така або інша пані і строго подивиться тобі просто в серце.

Мені давно хотілося подивитися цей чудовий і сильний фільм разом з вами, в атмосфері, де завдяки вам думається і відпочивається краще!

Тож приходьте – будемо дивитися, проживати і думати разом.

Олег Яськів

 

Der Besuch der alten Dame,  Nikolaus Leytner, 2008

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/


6 вересня, у неділю, кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на концерт Сергія Зеленського (гітара) і Аркадія Орєхова (фортепіано). Початок о 19:00, вхід вільний.

Гостей чекає імпровізаційна музика, ритм і структуру якої визначатиме живописна або графічна композиція, що спостерігатимуть музиканти.

 

Сергій Зеленський (гітара) народився у Львові в 1953 році. Самостійно почав навчатися грі на гітарі з 15 років. Довгий час грав у львівських естрадних та рок гуртах. Закінчив музичну школу і музичне училище по класу гітари, згодом закінчив консерваторію по класу композиції. Учасник численних концертів та фестивалів сучасної музики у Львові та за кордоном.

Аркадій Орєхов (фортепіано, синтезатор) народився у Львові в 1949 році, музична освіта – 8 класів музичної школи при Львівській консерваторії. Учасник численних джазових проектів та фестивалів.


У неділю 6 вересня кав’ярня «Штука» запрошує на фортепіанний концерт Світлани Позднишевої «Візерунки українських мелодій». Початок о 17:00, вхід вільний.

Програма:

·              Б. Кудрик:
-         Пісня без слів;
-         Два вальси.
·              В. Барвінський:
-         Прелюдії.
·              Л. Ревуцький:
-         Пісня;
-         Прелюдія.
·              Б. Фільц. Музичні присвяти:
-         Відлуння минулих літ;
-         Спомин;
-         Сумна пісня;
-         Меланхолійний вальс;
-         Ліричний прелюд;
-         Скерцо;
-         Елегія.

5-го вересня о 19:00 кав’ярня «Штука» запрошує послухати українську музику в джазовій обробці. Виконуватиме Микола Дорош (фортепіано), вхід вільний.

Автори джазових версій – Наталія Лагодюк, Тарас Ященко та інші.


4 вересня у кав’ярні «Штука» відбудеться вечір пам’яті Василя Стуса, під час якого читання поезій Вікторією Кухарук, Вікторією Коваленко, Христиною Рикмас та Андре Ільєном чергуватимуться з піснями гурту «Аніма». Початок о 19:00, вхід вільний.

Змагай, знеможений життям! Ці слова влучно характеризують життєвий і творчий шлях великого українця, письменника та просто незламного чоловіка Василя Стуса. Без зайвих слів просимо у день тридцятих роковин смерті поета приєднатись до товариства, де вашій увазі буде представлено бачення Стуса нинішнім поколінням.


3 вересня, у четвер, о 19:00 кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на прем’єру моновистави Олега Яськіва «Мій Гемінгвей».

Авторський проект Олега Яськіва – це цикл моновистав, присвячених видатним композиторам, письменникам, художникам та їх епохам, у яких літературне слово поєднується з музикою та екранними формами (анімація, хореографія, кіно) в єдине за ідеєю, філософією і втіленням дійство.

Це четверта моновистава з циклу, в якому вже були представлені: “Мій Моцарт”, “Мій Бетговен” та “Моє бароко”.

Моновистава “Мій Гемінгвей” побудована на неакадемічному і нетрадиційному розкритті духовного світу великого письменника та його творчості, покликана розкрити феномен генія і трагізм його стосунків зі світом.

Автор розглядає глядача як невід’ємну частину простору спілкування під час представлення, тим самим вони на якийсь час разом складають єдине інтелектуальне і духовне середовище.

«Мій Гемінгвей» – це масштабне полотно, яке висвітлює культурний контекст епохи першої половини двадцятого сторіччя, дух літератури та сторінки життя Ернеста Гемінгвея. У ньому розкривається психологічний та соціальний портрет письменника, культурні та історичні джерела його творчості, робиться спроба прокласти мости між письменником та читачем.

Головна ідея проекту покликана повернути людині любов до мистецтва та розширити розуміння природи творчості.

Задум та втілення такого проекту є новим для україномовного простору і здійснюється в Україні вперше!

Запрошуються усі шанувальники літератури, музики, кіно, хореографії та анімації, освічені та відкриті до культури мешканці та гості Львова.


У вівторок 1 вересня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Річарда Лінклейтера «Перед світанком» (США-Австрія, 1995).

Дні на міжчассі між літом та осінню – особливі. Ніколи в інший час імпресія відчуттів та вражень від переходів – світлових, теплових, кольорових – не відбувається так тихо, повільно і ненав’язливо. Цей період чимось схожий на історії інтимних почуттів між чоловіком та жінкою, такі ж невиразно легкі, балансуючі на кінчиках пальців та у ще невпорядкованих думках…

Фільм “Перед світанком” – немов неопалима купина, яка омолоджує і душу, і тіло. Він про те, що трапиться з кожним обов’язково. Якщо не в реальності, то в мріях чи снах.

Але ж хочеться справжності, отого запаморочення в голові від мимовільних дотиків; постійно присутнього запаху ранньої осені від довгих прогулянок, коли ночі вже довгі, але ще теплі, а ранки наелектризовані сонячною прохолодою; отих впізнавань себе в іншому та напівжартівливих інтелектуальних змаганнях; того спільного погляду на архітектуру природи, який переростає у спільне бачення природи речей. А можливо, і не переростає… Через це і присмак небезпечної пригоди, коли майбутнє – ніби марево крізь неспокійний сон спраглого мандрівника.

Видатний американський режисер Річард Лінклейтер часто повертається у Європу. Можливо, йому бракує атмосфери старих вулиць та тіней далекого минулого для того щоб вибудувати найкращі декорації для своїх героїв. Навіть якщо й так, то головним у його фільмах залишаються людські стосунки. Причому на відміну від інших добрих режисерів, які часто вихоплюють потрібні епізоди, відтинаючи передісторії, Лінклейтер намагається прослідкувати еволюцію любові від зародження і до завершення. Це стало навіть нав’язливим завданням для режисера – від фільму до фільму вивчати людину та її почуття.

“Перед світанком” – перший і найкращий фільм з “трилогії кохання” – як можна назвати зняті з десятирічним інтервалом фільми “Перед світанком”, “Перед заходом” та “Перед опівніччю”. Він слідкує за своїми героями, яких уже двадцять років блискуче грають Ітан Хоук та Жюлі Дельпі, вкладає в їхні уста слова, які виходять далеко за межі інтимних розмов закоханих і тому стають універсальними для поколінь.

Через це їхні роздуми, пристрасні діалоги завжди цікаві та витягують глядача з потойбіччя екрану і долучають до розмови. А ще головніше – долучають до співпереживання або проживання цілком власних історій, – історій почуттів та втрат – які вже трапилися або ж обов’язково відбудуться. Інакше для чого жити у цьому такому плинному, незбагненному, наповненому можливостями світі.

Тож входимо в осінь. Повільно. Смакуючи найкращі спогади та мрії…

Олег Яськів


Before sunrise,  Richard Linklater, 1995

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/


У вересні кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на виставку живопису Катерини Білетіної «Чому українки найвродливіші?». Відкриття з участю автора відбудеться 13-го вересня о 18:00. Будемо раді зустрічі!

Вернісаж художниці у «Штуці» відбувається вже вдруге. Автор не має сумніву - відповідь на питання «Чому українки найвродливіші?» знайде для себе кожен відвідувач виставки. Написані з натури обличчя на портретах у національному вбранні є спробою проникнути у суть національної жіночості.

Катерина Білетіна протягом останніх дев’яти років працює над проектом "Український портрет"- серією живописних і графічних робіт, зібраних з портретів друзів та знайомих у національних строях різних регіонів України, а також портретів, створених як сучасні реконструкції старовинних світлин з альбому Івана Гончара "Україна і українці".

Про автора

Художник Катерина Білетіна (1977р.н.) - живописець, книжковий графік, портретист. Живе та працює в Одесі.

У 1992р. закінчила живописне відділення Одеського художнього училища ім. М. Б. Грекова (майстерня В. М. Алікберова). Здобула академічну освіту в Національній академії образотворчого мистецтва та архітектури (майстерня історичного живопису Ф.М.Гуменюка).

Історичні портрети, дитяча ілюстрація, листівки та українська етнографія - улюблені жанри та сюжети художниці.

Є автором ілюстрацій до дитячих книжок відомих українських та закордонних письменників - Лесі Вороніної, Ірен Роздобудько, Клауса Хагеррупа, Данути Вавілув.

Впродовж останніх двох років Катерина Білетіна - активний учасник фестивалів та живописних пленерів, що відбуваються в Одеській, Львівській, Івано-Франківській областях і на Закарпатті.


30 серпня о 19:00 у кав’ярні відбудеться фортепіанний концерт Тетяни Чайковської, вхід вільний.

Серед  запланованих композицій:

·        C. Chaplin “Smile”;
·        Yann Tiersen “Sur le fil”;
·        Yann Tiersen “L’absente”;
·        Yann Tiersen “Mother’s journey”;
·        Yann Tiersen “Ameli”;
·        Kevin Kern “Once in the long ago”;
·        Kevin Kern “Twillight’s Embrase”;
·        Kevin Kern “Into the realm”;
·        Kevin Kern “Bittersweet”;
·        M. Legrand “What are you doing in the rest of your life”;
·        Yiruma “River flows in your”;
·        Yiruma “From the yellow room”;
·        G. Hisaishi “Spring”;
·        G. Hisaishi “Nocturne”;
·        G. Hisaishi “Ballade”;
·        О. Саратський “Коломийка”;
·        О. Саратський “Цвіте терен”;
·        О. Саратський “Од Києва до Лубен”;
·        Сасько “Блюз”;
·        Сасько “Bossa nova”;
·        В. Філіпенко “До тебе”.

28 і 29 серпня запрошуємо на фортепіанні концерти Миколи Дороша. Початок о 19:00, вхід вільний.

У п’ятницю гостей кав’ярні чекають джазові балади в обробці Юрія Чугунова. У суботу – вечір балетів, звучатимуть зразки класичної балетної музики у фортепіанній транскрипції.