В час акції «Ніч у Львові» кав’ярня працюватиме до 22:30.

10 липня о 20:30 у "Штуці" запрошуємо на концерт гітариста Володимира Партики. Звучатимуть пісні автора з дебютного альбому «Красиві слова». «На березі великої ріки» виконавця можна послухати за ланкою - http://bit.ly/1GE5d5B.

11 липня о 20:30 запрошуємо на фортепіанний концерт Насті Миронюк: «Фортепіано і слово - моя зброя, мої чари, мій дар. Творю у різних стилях - від класики до джазу. В авторських піснях передаю і віддаю любов. Імпровізація і тиша - це моє натхнення». Пісня «Цікаво» Насті Миронюк - http://bit.ly/1LqY5hk.

12 липня о 20:00 кав’ярня-галерея «Штука» та проект «Книжкова шафа» запрошують на літературний вечір «Нас. Троє», під час якого Оленка Бараненко, Остап Микитюк та Ірина Червінська, троє поетів з Івано-Франківська, презентуватимуть спільну поетичну збірку.

«Словосполучення, віднаходження яких є сенсом пізнання, живуть довкола у стані ще навіть дозародковому. Місія поета – побачити ненароджене словосполучення і дати йому життя. Всі ці речі виразно дають себе побачити у поезії Трьох.

Трохи прикро говорити про них як про Трьох, бо за кожним – свій світ. Але раз їх життя привело до спільної книжки, то і книжка вже не може належати кожному зокрема, і прочитання теж. Щось подібне відбувається із найбільшою проблемою пізнання – з Трійцею. Але про такі збіги хочеться думати. І бути вдячним, бо ж не даремно думати – це є дякувати»

Тарас Прохасько

У вівторок 7 липня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Кеннета Бранна «Гра навиліт» (Великобританія, 2007).

Найкраща гра для чоловіків – це змагання за демонстрацію власної переваги – інтелектуальної, фізичної, еротичної. Зіткнення харизми та розуму. У тонкощах цієї гри, яку спостерігаємо впродовж усієї історії людської цивілізації, найкраще розбираються жінки, оскільки саме вони були і залишаються головним мотивом та стимулом для чоловічої гри навиліт. Довкола жінки – коханки, дружини, матері – обертається сюжет чоловічих історій та міфів. З них, як з джерел, витікають політичні чи економічні змагання, які складають закони трансформацій історичної енергії.

Фільм «Гра навиліт» – кінематографічний портрет пристрастей, вад, людської сутності врешті решт. Складна шахова партія комбінацій чоловічого его, у якій гравцем може бути (а насправді, на підсвідомому рівні, є) кожен глядач. Жінка присутня незримо, але сутнісно – як сакральний символ, як ритуальний тотем.

Це особливий фільм, у якому мало акторів, немає лінійно вибудованих подій, відсутні спецефекти та еротичні відвертості. А насправді маємо справу з філігранним прикладом як без цих уже майже звичних атрибутів можна робити прекрасне кіно! Кіно – як дуель двох великих акторів, кіно – як стрибок до досконалості художника та оператора. Кіно – як гідний високих літературних нагород захоплюючий сценарій з бездоганними діалогами.

Кеннет Бранна знаний не лише як хороший кінорежисер та кіноактор, але й постановник п’єс Шекспіра на його батьківщині. Власне, один з найкращих сучасних інтерпретаторів Шекспіра.

Але «Гра навиліт» – сучасна п’єса Ентоні Шаффера. Оздоблена редакцією нобелівського лауреата Гарольда Пінтера. І від класики у ній залишається лише бездоганна злагодженість усіх механізмів, які складають природу фільму, ледь – для смаку – з кулінарною витонченістю приправлена театральністю. А ще магнетизм дії, яка щосекунди утримує увагу.

Перегляд «Гри навиліт» – викликає реалістичне відчуття одночасної присутності у колізеї і театрі, в ролі глядача і гравця водночас. У цьому справжня магія кіно як високого мистецтва.

Тож матимемо зустріч з класикою у справжньому англійському стилі. Детектив, атмосфера, таємничість, запах жінки, інтер’єри, музика, гумор… І на цьому тлі феєрична гра великих акторів Майкла Кейна і Джуда Лоу. Як предмет у собі. Як діалог поколінь. Як доказ невмирущості справжнього кіно…

А ще – це один з рідкісних прикладів в історії кіно, коли рімейку вдавалося досягнути рівня першооснови (класичного фільму 1972 року) і навіть перевершити його. У якому, до речі, той же Майкл Кейн (десь у віці Джуда Лоу) зійшовся з Лоренсом Олів’є. Залишається лише подивуватись сміливості режисера, який наважився змагатись з класичним шедевром Джозефа Манкевича та зірковими акторами.

І запросити вас на гурманське куштування смачного кіно…

Олег Яськів

 

Sleuth, Kenneth Branagh, 2007

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

5 липня, в неділю, кав’ярня «Штука» запрошує на концерт дуету «Аніма» - Марії Зятик (голос) і Тетяни Чайковської (фортепіано). Початок о 19:00, вхід вільний.

Звучатимуть власні твори гурту та кілька обробок українських пісень.
До концерту також долучаться:
-         Олександр Сукач – саксофон;
-         Наталя Канюка – скрипка;
-         Петро Петровський – перкусія.

4 липня о 19:00 у кав’ярні відбудеться фортепіанний концерт Світлани Позднишевої «Французькі мелодії». Вхід вільний.

У програмі – твори французьких композиторів Клода Дебюссі (1862-1918) та Франсіса Пуленка (1899-1963).

В липні запрошуємо відвідати виставку «Турецька мозаїка» львівського фотографа Світлани Зубович. У добірці - світлини, зроблені у різних куточках Анталійського узбережжя, одного з найкрасивіших місць Туреччини. Відкриття відбудеться 4 липня о 16:00, вхід вільний.

Експозиція об’єднає краєвиди міста Анталія у різні пори року та колоритні кадри повсякденного міського життя. Будуть представлені фото найцінніших символів Анталії - Годинникової вежі, воріт Адріана, старого порту, звивистих вуличок древнього міста Калєїчи, а також - котів і ліхтарів, без яких неможливо уявити сучасну Туреччину. Гостей чекають строкаті барви східного базару та аромат духмяних спецій, легкий бриз Егейського моря, глибока блакить якого заманюватиме до себе навіть зі світлин.

Світлана Зубович останні кілька років неодноразово відвідувала Анталію, була зачарована культурою та історією Туреччини, тож тепер хоче поділитись своїми враженнями.

3 липня, у п’ятницю, о 19:00 кав’ярня «Штука» запрошує на фортепіанний концерт Світлани Позднишевої «Іспанські пристрасті». Вхід вільний.

У програмі:

·        І. Альбеніс. Іспанська сюїта:
-         Гранада (Серенада);
-         Каталона (Куранта);
-         Севілья (Севільяна);
-         Кадикс (Саета);
-         Астурція (Прелюдія);
-         Арагон (Фантазія);
-         Кастилья (Сегідилья);
-         Куба (Ноктюрн).

·        І. Альбеніс:
-         Шум моря (Магаленья) (зі збірника "Спогади про мандрівки");
-         Магаленья (з сюїти "Іспанія");
-         Сортсико (з сюїти "Іспанія").

·        Е. Гранадос - Іспанські танці.

У вівторок 30 червня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Ендрю Гаттона «Ван Гог – портрет, намальований словами» (Великобританія, 2010).

Людина здатна на більше, ніж може собі уявити. Коли усвідомлює власне покликання, то навіть незбагненний світ розкриває перед нею свої таємниці. Тоді вона зливається зі світом, стає його невід’ємною, незамінною складовою і вже своєю творчістю – як рукою Бога – пробує відобразити та змінити світ.

Такі особливі люди власним життям проектують світ як творіння для інших, тих, хто ще не зміг відчути всю його велич. Не завжди вони викликають захоплення, але часто – нерозуміння, їх як правило стороняться, можливо, усвідомлюючи особливу місію у житті. Вони майже завжди страждають від самотності та обов’язку бути оком, рукою, вухом чи тілом Творця.

Вінсент Ван Гог – з таких, відзначених особливим доторком Творця, людей. Великий художник, який через любов до знедолених, відчув у собі поклик служити своїм даром. Його життя, непросте за переліком фактів, надзвичайно насичене внутрішньо. Навіть якщо полишити його творчість, то сама біографія може стати класичним зразком горіння та згорання людини у нашому такому недосконалому житті. А якщо зануритися у його унікальну творчість… Тоді з пилу та пам’яті, фарб та алкоголю, відчаю та самотості проростає портрет Митця, який уже століття магнетить увагу мільйонів.

Фільм британця Ендрю Гаттона “Ван Гог – портрет, намальований словами” – геніальна спроба реконстроювати визначну людину засобами кіно. Без перебільшення.

Важко пригадати інший фільм настільки ж зрівноважений літературно, витриманий колористично, збалансований хронометражно, акторськи достовірний (Бенедикт Камберчетч в головній ролі), музично довершений (Моллі Найман). Ми не лише максимально занурюємося у шал фарб та картин Ван Гога, але й потрапляємо у світ живих слів – адже весь фільм, до найкоротшого речення, побудований на словах самого митця або ж його друзів чи брата! А листування Ван Гога – окрема цінність його спадщини.

Тобто, маємо справу з абсолютною достовірністю у реконструкції душі та характеру людини. Можемо майже у реальності прожити його біль і радощі, творчі злети і падіння. Зрозуміти етимологію творчості геніального маляра та пробачити кінець його життя. Зрештою, для неофітів – відкрити Ван Гога-художника, а для когось, заштовханого життєвими турботами, – полюбити знову.

Загалом живучи у просторі кіно душею і розумом, говорячи з вами тільки про хороші фільми, я зазвичай намагаюсь уникати клішованих епітетів на кшалт “шедевр”. Цього разу можна поступитися і запросити вас на справді дуже і дуже достойний фільм…

Приходьте. Вечір буде наповнений фарбами та глибокими думками.

Олег Яськів

 

Van Gogh: Painted with Words, Andrew Hutton, 2010

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

29 червня у кав’ярні «Штука» о 19:00 розпочнеться фортепіанний концерт Анни Шпилевської. Вхід вільний.

Гостей чекає розмаїття композицій - столітні та сучасні, українські та світові, класика і джаз, популярні та малознані, проте усі милозвучні, щемкі та емоційні.

У неділю 28 червня кав’ярня «Штука» запрошує на фортепіанний концерт Світлани Позднишевої «Візерунки українських мелодій». Початок о 19:00, вхід вільний.

Програма:

·              Б. Фільц. Музичні присвяти (Відлуння минулих літ):
-   Спомин;
-   Меланхолійний вальс;
-   Скерцо;
-   Заколисана пісня;
-   Елегія.
·              Л. Ревуцький:
-   Пісня;
-   Вальс;
-   Прелюдія.
·              Я. Степовий:
-   Колискова;
-   Прелюдія;
-   Пісня.
·              В. Барвінський:
-   Прелюдії.
·              М. Скорик:
-   Народний танець;
-   Жартівлива п'єса
·              І. Шамо. Сюїта "Гуцульські акварелі":
-   Ранок у горах;
-   Музики йдуть у гори;
-   Вівчарик;
-   Дощ;
-   Танець вівчарів.

26 червня у кав’ярні звучатимуть джазові стандарти у виконанні гурту «La Bohème» - Богдана Дворника (скрипка) і Тараса Мазура (гітара). Початок о 18:30, вхід вільний.

Програма:

-         George Gershwin “Summertime”;
-         Irving Berlin “Putting on the Ritz”;
-         Johnny Mandel “The Shadow of You Smile”;
-         Joseph Kosma “Autumn Leaves”;
-         Jerome Kern “The Man I Love”;
-         Fabian Andre “Dream a Little Dream of Me”;
-         Louis Armstrong “Go down Moses”;
-         Louis Armstrong “Hello, Dolly!” та інші.