25 квітня о 18:30 кав’ярня «Штука» запрошує на вечір, присвячений Миколі Сеньковському - фотографу, чиї світлини є безцінними свідченнями життя Гуцульщини у 1920-30рр. Розповідатиме про майстра його син Юрій Сеньковський - доктор геолого-мінералогічних наук, професор. До розмови також долучаться фотограф Кирило Горішний та письменник і журналіст Володимир Хрущак. Зустріч відбудеться за сприяння видавництва «Леополь».

Микола Сеньковський – ім’я, відоме здебільшого серед ентузіастів української культури. Натомість фотографією старої гуцулки із люлькою, певно, чудувався кожен, кому цікавим було погортати довоєнні фото мешканців Карпат. Цей знімок, на якій Микола Сеньковський зафіксував портрет 90-річної народної співачки Марії Кречунєк (Чукутихи), здобув Гран-прі на Міжнародній європейській фотовиставці у Парижі 1931р. У доробку фотографа чимало колоритних образів – портретів, пейзажів, хоч значну їх частину знищили радянські військові.

Отож, маємо нагоду послухати розповідь про непересічну особистість із перших вуст. До зустрічі у четвер!

 Сторінка видавництва «Леополь» - http://leopol.net/

У вівторок 23 квітня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на фестиваль шедеврів сучасної анімації «Несхоже кіно».

Олег Яськів: "У мене складається враження, що незважаючи на технічний розвиток можливостей анімації (появу 3-D графіки, інших комп’ютерних технологій) розуміння та значення анімації як мистецтва поступово слабне і повільно зміщується у бік виключно дитячої сфери. Це небезпечна тенденція, позаяк анімація – невід’ємна складова кінематографу, яка часто дає митцю більше, ніж художнє кіно, можливостей для реалізації, а глядачеві – для сприйняття твору серцем та емоціями.

Історія анімації багата на імена великих режисерів, які створювали дивовижні речі. Чимало таких же талановитих чи навіть геніальних працює і зараз.

Фестиваль шедеврів сучасної анімації, який проводиться в рамках проекту “Несхоже кіно” – це спроба наблизити вдумливого та відкритого глядача до мистецтва анімації, захопити його, залишити з анімацією.

Приємна особливість справжньої анімації полягає і в тому, що часто мультфільми є однаково доступними та цікавими як дорослим, так і дітям. Тому запрошуємо на спільні перегляди кращих анімаційних робіт останніх десятиріч у Кіноклуб, який залишається місцем, де стосунки будуються на основі любові до мистецтва та бажанні зустрічати духовних людей.

12 кращих сучасних анімаційних фільмів різних жанрів, стилів, художніх шкіл та країн – в одному чудовому вечорі. З друзями, з кавою, з Кіноклубом…"

 «Доля» (0:08) - режисери Сальвадор Далі та Волт Дісней, США, 1946-2003.

«Уявна опера» (0:52) – режисер Паскаль Рулен, Великобританія, 1993.

«Моя любов» (0:26) – режисер Алєксандр Пєтров, Росія, 2006.

«Кінематограф» (0:12) – режисер Томек Багінскі, Польща, 2009.

«Престо» (0:06) – режисер Дог Світленд, США, 2009.

«Суперечка джентельменів» (0:07) – режисер Францізко Руїз, Франція, 2006.

«Ця дорога вгору» (0:08) – режисери А.Сміт та А.Фолкс, Великобританія, 2008.

«Кафка» (0:16) – режисер Пйотр Думала, Польща, 2000.

«Маргарита» (0:02) – режисери Маргаріта Бєрєзовая та Свєтлана Пєтрова, Росія, 1997.

«Піаніно» (0:02) – режисер Аідан Гіббонс, США, 2005.

«Зимові дні» (0:02), Китай, 2003.

«Овертайм» (0:04) – режисер Орі Атлан, Франція, 2006.

Приходьте – насолода та радість гарантовані.

Кількість місць обмежена!

Прохання резервувати місця та столики заздалегідь – 067 2552301

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

20 і 21 квітня, на вихідних, о 18:30 кав’ярня «Штука» запрошує на музичний вечір «Такі знайомі романтичні мелодії» у виконанні піаністки Ірини Лобанок і тенор-саксофоніста Ростислава Гавриша.

У програмі Ірини Лобанок:

• Elvis Presley «Love me tender»;
• Elvis Presley «Can't help falling in love»;
• Frank" Sinatra «Stardust»;
• Frank" Sinatra «All of me»;
• Ray Charles «Georgia on my mind»;
• Scorpions «Maybe I, maybe you»;
• «Moon River», саундтрек до к/ф "Сніданок у Тіффані";
• «Watch what happens», саундтрек до к/ф "Шербурзькі парасольки";
• саундтрек до к/ф "Той самий Мюнхгаузен";
• саундтрек до к/ф "Limelight" з Чарлі Чапліном та інші.

У виконанні Ростислава Гавриша впродовж години звучатимуть світові хіти, серед яких:

• Раймонд Паулс «Довга дорога в дюнах»;
• Ray Charles «Hit The Road Jack»;
• Nino Rota «Godfather»;
• Antônio Carlos Jobim «The Girl from Ipanema»;
• Consuelo Velázquez Torres «Bésame Mucho».

Разом Ірина Лобанок та Ростислав Гавриш заграють:

• John Lennon «Imagine»;
• Herbie Hancock «Cantaloupe Island».

Вхід безкоштовний.

Кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на вечір акустичної музики у виконанні Джошуа Претта у п’ятницю 19-го квітня о 20:00.

Музика Джошуа – сплав стилів blues та easy listening. Часто лірична, зворушлива, часом провокує підспівувати, але завжди – легка та милозвучна.

Варто наголосити, що у кав’ярні звучать не записи, а Джошуа грає наживо впродовж години чи двох. Вхід вільний.

 

Канал YouTube - http://www.youtube.com/watch?v=lsFm-JWAyvo

Офіційна Facebook-сторінка - https://www.facebook.com/JoshuaPrattMusic

18 квітня о 18:30 у кав’ярні «Штука» відбудеться літературний вечір «Легенди Львова», спеціальний гість якого – Петро Радковець, знавець історії Львова, екскурсовод, член історичної секції «Товариства Лева». Захід організовує громадська організація «Креарт».

Відвідувачі матимуть нагоду познайомитись між собою, послухати і обговорити розповіді Петра Радковця та інших гостей, які ділитимуться малознаними історіями та легендами з львівського минулого.

 

Організатор – ГО «Креарт», http://creart-lviv.org.ua/;

контактна особа – Михайло Думанський, 098 777 10 05.

У вівторок 16 квітня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Абаса Кіаростамі «Смак вишні» (Іран-Франція, 1997).

 Здавалося, що ця зима ніколи не закінчиться. Повертатиметься знову і знову, як зловісне нагадування про щось важливіше, ніж холодні, понівечені льодом вулиці. Ні, звичайно, ми знали, що вона обов’язково закінчиться, але відчувалося по-іншому, саме так…

Але не про такі тривіальні відчуття хочеться зараз говорити. Аналогія стає напруженною, тому що інколи починає здаватися, що ця життєва нудьга ніколи не закінчиться. Що заупокійний ритм суєти вичавив остаточно із тебе жагу до життя. Що нічому більше щиро не зрадієш, а лише вдавано, що нікого більше по-справжньому не полюбиш, а лише за розрахунком, що нікому більше просто не допоможеш, а лише з користю. Що коли їстимеш, наприклад, вишні, то просто їстимеш, бо вони корисні і не відчуєш, які вони на смак. І що цей смак – тінь Бога на твоїх устах.

Фільм «Смак вишні» видатного режисера Абаса Кіаростамі – одного з творців самобутнього і сильного новітнього іранського кіно -, звісно, не про смакові рецептори і кулінарні пригоди чи навіть не про романтичне оспівування природи і людини у гармонії з нею.

Він про головне! Фільм у ідеально ненав’язливій формі повертає людині людське. Справжнє, можливо, призабуте, як от смак вишні на гамірній вечірці. Щось занадто зневажене у новій ієрархії цінностей. Але таке без чого важко залишатись наодинці із Богом, совістю, другом, коханою. Розраховувати на те, щоб мати дружбу, кохання, совість. І проявити, як у фантастичній лабораторії, сліди Бога, які обов’язково колись були і на тобі.

А ще фільм елегантний, легкий, короткий і майже геніальний. Дійсно, як смак стиглої вишні. Призабутий за довгу зиму тривог наших…

Насолоджуйтесь справжнім кіном, одним з кращих фільмів останніх десятиріч. Повертайтесь обличчям до обличчя, читайте у поглядах світлих людей своє відображення. У Кіноклубі все можливе! Бо Кіноклуб – це також і твій смак у Твоєму житті…

 

Золота пальмова гілка Канського кінофестивалю

Ta’m e guilass, Abbas Kiarostami, 1997

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

12, 13 та 14 квітня, з п’ятниці по неділю, о 18:30 кав’ярня «Штука» запрошує на музичні вечори «Тривожимо весну». У п’ятницю та суботу на фортепіано гратиме Марія Паньків, а в неділю під її акомпанемент співатиме Катерина Дяченко.

Композиції, заплановані на вечори п’ятниці та суботи:

• Й. Хайфец - Deep River;
• Х. Гаррісон - Generous Portions;
• Дж. Гершвін - Рапсодія в стилі блюз;
• Р. Хагман - Do not go my love;
• Ф. Ліст - Мрії кохання;
• А. П’яццолла - Етюд №3;
• Й. Матіа – Регтайм;
• Ф. Крестон – Ноктюрн;
• А. Розенблат – Фантазія;
• А. Дворжак – Елегія;
• В. Косенко – Сум;
• Ф. Ліст – Романс;
• В. Барвінський – Літо;
• Н. Римський-Корсаков – Вечір;
• Ф. Шуберт – Пісня.

У недільній програмі:

• Ф. Шуберт – Ave Maria;
• Ф. Ліст – Canzone;
• Дж. Пуччіні – O Mio Babbino Caro;
• Дж. Керн - Smoke gets in your eyes;
• К. Дебюссі – Фантоші;
• Г. Доніцетті - Літні ночі;
• Е. Чарльз - End so good bye;
• А. Дюпарк – Екстаз;
• А. Дюпарк – Пісня;
• В.Лобос – Самба;
• П. Уівер - Moon marketing;
• М. Скорик - Як би мені черевики;
• М. Скорик - Шуміла ліщина;
• Ф. Ліст - Як дух Лаури;
• К. Дебюссі - Чудовий вечір;
• Е. Гранадос – Amor;
• Л. Деліб -  Пісня пастушка;
• П. Чайковський – Колискова.

Вхід безкоштовний.

У вівторок 9 квітня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Хуана Хосе Кампанелли «Таємниця в їхніх очах» (Аргентина, 2009).

 Магнетизм латиноамериканського кіно має схожу природу, що й їхня ж велика література. У ньому, можливо, трохи менше магічного реалізму, але стільки ж свіжих образів і творчої свободи. Зрештою, інакше й не могло бути, адже література Маркеса, Боргеса, Кортасара, Фуентеса, Карпентьєра, Астуріаса, Касареса, Льоси, Неруди створила міцний інтелектуальний фундамент для зростання доброго кіно. І ось таке народження нового кіномислення відбувається просто на наших очах.

Тому латиноамериканське кіно давно вже перестало бути провінційним та екзотичним серед «важковаговиків». Натомість протягом останнього десятиріччя спостерігається справжній розквіт мексиканського, бразильського, перуанського, чилійського та аргентинського кіно. Кожна країна висуває одного і навіть декількох талановитих режисерів, які опанувавши школу європейського і американського кіно, сміливо експериментують та створюють шедеври в різних кінематографічних жанрах. На щастя культурно-історичне тло, природа та особлива духовність дозволяє їм не стримувати фантазії та образного мислення.

Серед розкішного латиноамериканського кіно аргентинське залишалось дещо затіненим потужною мексиканською школою. Фільм Хуана Хосе Кампанелли переконує, що це не так. Свідченням його світового визнання є Оскар за кращий іноземний фільм 2010 року та Премія Гойя за кращий іспаномовний фільм.

«Таємниця в їхніх очах» знятий у мультижанровому переплетенні. Він парадоксально буде цікавий і вибагливим глядачам, і тим, хто очікує від кіно лише емоційного полегшення. Можна навіть сказати, що цей фільм став хорошою противагою хорошим, але дещо стандартним американським і європейським фільмам такої ж якісної категорії. Більше того, багато у чому він їх перевершив.

Те цінне, що все ще присутнє у цьому фільмі і майже зникло з американських (та й європейських) – тематична свіжість та безкомпромісна правдивість образів та життєвих ситуацій, передана з філігранною операторською технікою та оздоблена чудовою музикою.

Людині справді складно залишатись собою у світі компромісів та пристосуванства. Людині справді складно вибрати те кохання, що залишиться протягом цілого життя. Людині справді складно зберегти дружбу та друзів. Людині справді складно відмовитись від помсти і благословенно пробачити. Усе це надзвичайно талановито відображено у цьому фільмі. Настільки, що задоволення від перегляду перевершує сподівання, а післясмак ще довго відчувається там, глибоко, де горло ще здатне судомити, а серце стискатися від справжніх емоцій…

Juan José Campanella, El secreto de sus ojos, 2009

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

«Палає скрипка, тихне, в’яне…»* - вечори приємного музикування скрипальок Лілії Бріль та Христини Сандецької у кав’ярні-галереї «Штука». Запрошуємо 6 і 7 квітня о 18:30.

Суботня програма:

• К. Гардель - Аромат жінки;
• Д. Шостакович – Вальс;
• Л. Боккеріні – Менует;
• А. Кос-Анатольський - Ой,ти дівчино…;
• A. Piazzolla – Oblivion;
• А. Дворжак – Гумореска;
• F. Sinatra - Moon river;
• К. Фролов - Жарт-сувенір;
• З. Фібіх – Поема;
• О. Понамарьов - Я ніколи...;
• Beatles – Yesterday;
• М. Скорик – Мелодія;
• А. Дюпарк – Полька.

У неділю звучатимуть:

• К. Гардель – Танго;
• В. Косенко – Гавот;
• Д. Шостакович - Іспанський танець;
• М. Скорик – Мелодія;
• Вeatles – Yesterday;
• Л. Боккеріні – Менует;
• К. Керн – Вальс;
• К. Фролов - Жарт-сувенір;
• Piazzolla – Oblivion;
• А. Кос-Анатольський - Ой,ти дівчино...;
• З. Фібіх – Поема;
• О. Понамарьов - Я ніколи...;
• А.Дюпарк – Полька.

Вхід безкоштовний.

 

*) з «Елегії про співучі двері» Богдана-Ігоря Антонича, 1934р.

У п’ятницю 5 квітня о 18:30 кав’ярня «Штука» запрошує на музичний вечір Марії Паньків «Тривожимо весну», у програмі - 15 композицій для фортепіано.

Прозвучать:

• Й. Хайфец - Deep River;
• Х. Гаррісон - Generous Portions;
• Дж. Гершвін - Рапсодія в стилі блюз;
• Р. Хагман - Do not go my love;
• Ф. Ліст - Мрії кохання;
• А. П’яццолла - Етюд №3;
• Й. Матіа – Регтайм;
• Ф. Крестон – Ноктюрн;
• А. Розенблат – Фантазія;
• А. Дворжак – Елегія;
• В. Косенко – Сум;
• Ф. Ліст – Романс;
• В. Барвінський – Літо;
• Н. Римський-Корсаков – Вечір;
• Ф. Шуберт – Пісня.

Вхід безкоштовний.