У вівторок 4 червня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Бертрана Таверньє «Опівнічний джаз» (Франція-США, 1986).

Джаз – один з найяскравіших та загадковіших феноменів минулого сторіччя. Він став справжнім притулком для самотніх душ, кількість яких примножували численні військові та економічні катаклізми тієї епохи.

Він став дуже особистою музикою для людей, здатних глибоко відчувати сум та радість, любов та розлуку. Він став акустичним супроводом доброго алкоголю, тютюнового диму і навіть легких наркотиків. Він окреслив координати епох та кращі роки цілих поколінь.

Багато розумних людей люблять джаз. Навіть ті, хто не розуміють, також його люблять. Бо неможливо не любити музику, що ллється з душі музиканта просто в душу його слухача. Бо неможливо не відгукуватися на щирість і біль.

При такій помітній ролі джазу в історії культури останнього сторіччя, існує на диво мало фільмів, які намагаються розкрити його природу. Причому одна з найуспішніших таких спроб належить французу, а не американцю.

Майстер французького кіно Бертран Таверньє пристрасно любить джаз. А його фільм «Опівнічний джаз» став кінематографічним освідченням любові до джазу і одним із кращих, які розкривають його природу.

У цьому фільмі ви зустрінете всі ознаки, притаманні джазу: атмосферу вечірніх міст, тютюновий дим, тьмяне освітлення клубів, голоси труби та саксофону, чорношкірі одухотворені обличчя, присмак алкоголю на губах, історії людських драм від незнайомців та сліди поцілунків від самотніх жінок… Але це водночас і фільм про дружбу та надію на світло у житті, яким би важким воно не було.

Для тих, хто розуміється на джазі, імена Бада Пауела та Лестера Янга, на біографіях яких побудований фільм, звучатимуть як ноти знайомої мелодії. Те, що в епізодичних ролях, але все ж на екрані з’являються легенди джазу Гербі Генгок, Джон Маклафлін, Рон Картер, Вейн Шортер, Бобі Гатчерсон лише розвине уявну мелодію в імпровізацію з власного життя. Те, що відомий тенор-саксофоніст Декстер Гордон не лише грає музику у фільмі, але й виконує головну роль, стане приводом відволіктися від буденності.

Ну а джазові імпровізації Гербі Генгока, написані спеціально для фільму, за яких він отримав і «Оскара», і «Сезар», сподіваюсь, примусять відкласти необов’язкові справи і прийти у кіноклуб, щоб у майже такій же теплій, інтимній атмосфері подивитись добре кіно, головним героєм якого є прекрасний і улюблений джаз…

Отож, до зустрічі…

У понеділок 3 червня у кав’ярні «Штука» відбудеться звітний концерт фортепіанного відділення львівської Дитячої школи мистецтв №5. Початок о 13:00, вхід вільний.

У програмі:

• М. Скорик. Мелодія / виконує Кузьо Вікторія;
• Ф. Шопен. Вальс / виконує Щибрик Анна;
• М. Лисенко. Сумний спів / виконує Лущ Богдан;
• І. Павлик. Великдень / виконує Слюсар Настя;
• М. Лисенко. Без тебе, Олесю / виконує Коцюрко Роксолана;
• Р. Коцюрко. Тиша на морі / виконує Коцюрко Роксолана;
• Б. Берлін. Мавпочки на дереві / виконує Лемішко Христя;
• І. Павлик. Осінній листок / виконує Грубель Галина;
• Б. Шептур. Плаче захмарене небо / виконує Волоско Ярина;
• Н. Нижанківський. Коломийка / виконує Куць Соломія;
• А. Моріконе. Мелодія до к/ф “Професіонал”  / виконує Джурик Катерина;
• В. Лютославський. Від Сєрадза ріка пливе  / виконує Меуш Дарія;
• М. Шмітд. Класична інвенція / виконує Туркот Максим;
• А. Лепін. Мальвіна, Буратіно / виконує Недомірко Юля;
• Й.С. Бах. Жарт із сюїти № 2 (сі-мінор)  / виконують Гладюк Олена (флейта), Данилів Мар’яна (ф-но), Ільницький Богдан (скрипка);
• І. Лак. Етюд / виконує Луканюк Кирило;
• С. Борткевич. Польща / виконують Зубко Кирило і Башарулов Олексій;
• М.Клементі. Сонатина / виконує Газолишин Анна.

У неділю 2 червня о 19:00 кав’ярня «Штука» запрошує на музичний вечір «Такі знайомі романтичні мелодії» у виконанні піаністки Ірини Лобанок.

У програмі:

• Elvis Presley «Love me tender»;
• Elvis Presley «Can't help falling in love»;
• Frank Sinatra «Stardust»;
• Frank" Sinatra «All of me»;
• Ray Charles «Georgia on my mind»;
• Scorpions «Maybe I, maybe you»;
• «Moon River», саундтрек до к/ф "Сніданок у Тіффані";
• «Watch what happens», саундтрек до к/ф "Шербурзькі парасольки";
• саундтрек до к/ф "Той самий Мюнхгаузен";
• саундтрек до к/ф "Limelight" з Чарлі Чапліном та інші.

Вхід безкоштовний.

Впродовж червня кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на фотовиставку Євгена Вдовенка і Руслана Тростянського «Перлини Країни інків». Відкриття відбудеться у суботу 1 червня о 18:00.

Ідея подорожі до Країни інків зріла в авторів виставки давно. На початку 2013 року експедиція втілилася у життя. За 3 тижні неможливо було охопити всю країну, територія якої вдвічі більша за Україну. Але найвидатніші місця, з якими у нашого глядача асоціюється Перу, були відвідані. Неповторна Арекіпа, багатолика Ліма, величне озеро Тітікака і містичне місто Мачу-Пікчу – ось далеко не повний список місць, світлинами з яких діляться автори виставки. Заради Вас, шановний глядачу, вони навіть піднялися власне на гору Мачу-Пікчу, з якої столиця інків – «місто в хмарах» - здається зовсім маленькою. Сподіваємося, що завдяки виставці Ви станете співучасником неймовірної мандрівки Країною інків.

Про авторів

Євген Вдовенко – народився в Києві. Вперше побував у Західній столиці у 1999 році, закохався у місто і незабаром «імігрував» до Львова. Любов до мандрівок прищепили батьки.

З 2002 року Євген активно подорожує за кордоном і відвідав більше 30 країн. Улюблені регіони: Південно-Східна Азія і Південна Америка. Серйозно фотографувати став завдяки наполегливим проханням друзів, які стверджували, що не можна мандрувати по таких цікавих країнах з «мильницею». Співзасновник Академії Самостійних Мандрівників і автор ідеї «Life-Love-Travel». Виступав на телебаченні, друкувався у місцевих («Львівська газета») і загальнонаціональних виданнях (журнал «Кореспондент»).

Руслан Тростянський народився у Львові. Потяг до творчості у нього з’явився ще в дитинстві. Закінчив музичну школу, досі чудово грає на фортепіано. Проходив службу у Німеччині і на Далекому Сході.

Фотографія – велике захоплення Руслана. Заради вдалої світлини готовий підкорити гори. Ще однією пристрастю є пізнання світу через мандрівки. А його позитивне ставлення до життя наповнило подорож до Перу, далекої і досить непростої для відвідування країни, легкістю та гарним настроєм.

У п’ятницю 31 травня у кав’ярні «Штука» відбудеться поетичний вечір «Літературник Дикої Вишні». Початок о 18:00, організатор – Анастасія Витрикуш.

Впродовж вечора усі причетні та охочі читатимуть вірші - принесені з собою або написані пером і чорнилом під час розмов і теплі звуки гітари. А ще буде започатковано традицію поетичного листування із гостями кав’ярні. «…Добра нагода сказати світові про себе, знайти свого читача. Запрошую на літературник тих, хто пише, читає та слухає – усіх і кожного»,  - коментує ініціативу проведення зустрічі Анастасія Витрикуш.

Вхід вільний.

У четвер 30 травня о 18:30 кав’ярня «Штука» запрошує на розмову Клубу шанувальників Галичини про місцевих плазунів, на яких можна натрапити протягом літнього сезону та які згадуються у дослідженнях етнографів, краєзнавців та істориків. Розповідатиме Тарас Гринчишин, голова Львівського відділення Українського герпетологічного товариства.

Впродовж зустрічі довідаємось: як побороти у собі страх щодо плазунів і кого справді слід остерігатись, як розрізняти змій отруйних і неотруйних, як уникати небезпеки і що робити, аби відпочинок у горах чи лісі не був тривожним та, зрештою, як рятуватись, коли змія таки вкусить.

 Окрім того, Тарас Гринчишин має намір розповісти про народні повір’я, знахарів-цілителів, а також про загадкових велетенських «удавів», численні свідчення про яких на Львівщині зібрав краєзнавець Василь Лаба.

Вхід вільний.

Зустрічі Клубу шанувальників Галичини відбуваються щомісяця.

Організатор – кав’ярня-галерея «ШТУКА»

Партнер заходу – туроператор «Відвідай»

У вівторок 28 травня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Паули ван дер Уст «Чорні метелики» (Нідерланди, 2011).

Мені продовжує здаватись, що європейське кіно найсильніше, і що у кінематографічному плані Європа – це також континент зі своїми відмінностями у темпераменті, кольорах, відчутті часу. У кожної країни (з тих, які присутні на кінематографічній карті) свої генії і особливе ставлення до світу, жінок, алкоголю та совісті.

Гратися розкішним бісером європейських фільмів можна нескінченно довго, майже ціле життя. Зрештою, Кіноклуб це і робить, пропонуючи вам смачні та рідкісні коктейлі. Адже добрі фільми завжди вимагають особливого підходу до їх сприйняття і обов’язково залишають неповторний післясмак.

Знайомство з óбразами Європи продовжуємо з країни, яка, з огляду на свої людські та матеріальні ресурси, внесла непропорційно значний внесок у розвиток світової культури та економіки. Нідерланди – не лише країна першої буржуазної революції, великого живопису, найбільших колоніальних компаній, тисячі сортів тюльпанів. Це народ, який переміг природу та відвоював життєвий простір у моря, а також зробив революцію тактики у футболі.

До всього цього слід додати потужні кінематографічні традиції та самобутню сучасну школу нідерландського кіно. Трохи віддалену від європейського мейнстріму, але від того, можливо, навіть більш цінну та оригінальну. Нідерландські фільми виділяються лаконічністю, гостротою та дещо стриманою емоційністю. При цьому, кращі з них – чесні та людяні, звернені до звичайної, сучасної, європейської людини. Тобто, і до нас також.

Окрім визнаних майстрів Йоса Стерлінга, Алекса Ван Вармердама та Пола Верховена зараз у Нідерландах домінує молоде покоління, яскравим представником якого є Паула Ван дер Уст. Саме це покоління продовжує збирати найвищі нагороди на кінофестивалях, підтверджуючи, що минулі успіхи були не випадковими, і що у Нідерландах існує власна школа кіно, яка готує чудових режисерів.

Фільм «Чорні метелики» розповідає не лише про драматичне життя видатної південно-африканської поетеси Інгрід Йонкер, яку називали «південно-африканською Сильвією Платт», але й подає цілісну картину життя білих голландських колоністів (буррів) у ПАР, особливо інтелектуальної та політичної еліти. Цей фільм пастельними і подекуди різкими мазками відтворює інтелектуальну атмосферу, яка панувала серед білих колоністів у другій половині минулого сторіччя. В центрі його уваги не лише життя богеми, але й дух поезії (чи її лабораторія) у один з періодів її розквіту. Це смілива спроба не лише супроводжувати трагічне життя відомої поетеси, але й зануритися у творчий світ інтелектуалів, серед яких чимало стали видатними і відомими у світі письменниками. До певної міри фільм став голосом “білої Африки”, якщо не її душею, що вже само по собі є рідкісним явищем у кінематографі.

Тому перед вами – талановите нове європейське кіно, яке зайвий раз переконує, що кращі фільми таки роблять у Європі. Приходьте, будемо переконуватися разом…

Black Butterflies, Paula van der Oest, Netherlands, 2011.

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

25 і 25 травня, на вихідних, о 19:00 кав’ярня «Штука» запрошує на музичні вечори «Такі знайомі романтичні мелодії» у виконанні піаністки Ірини Лобанок.

У програмі:

• Elvis Presley «Love me tender»;
• Elvis Presley «Can't help falling in love»;
• Frank" Sinatra «Stardust»;
• Frank" Sinatra «All of me»;
• Ray Charles «Georgia on my mind»;
• Scorpions «Maybe I, maybe you»;
• «Moon River», саундтрек до к/ф "Сніданок у Тіффані";
• «Watch what happens», саундтрек до к/ф "Шербурзькі парасольки";
• саундтрек до к/ф "Той самий Мюнхгаузен";
• саундтрек до к/ф "Limelight" з Чарлі Чапліном та інші.

Вхід безкоштовний.

23 травня, у четвер, о 18:00 у кав’ярні «Штука» відбудеться презентація поетичної збірки «.МИ» Марка Оплачка, організатор заходу – ГО «Креарт».

«Відчувати найтонші вібрації голосу. Ковтати емоції, як саке, що безперестанку ллється у горло. Намагатися зрозуміти все, але тільки заглиблюватися у вірші». Це все Марк Оплачко, молодий поет з Рівного, який презентуватиме свою дебютну поетичну збірку.

«".МИ" - це розмова про відстані та перепони, про бажання бути щасливим та про крик, що виривається з грудей, не маючи змоги більше залишатися там», - коментують збірку організатори. Презентація буде доповнена елементами театралізації, історіями написання віршів і створення книги. Адже значною частиною вона втілювалась у Львові.

Вхід вільний.

Організатор – ГО «Креарт», http://creart-lviv.org.ua/;

контактна особа – Михайло Думанський, 098 777 10 05.

У вівторок 21 травня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Томаса Вінтерберга «Полювання» (Данія, 2012).

Напевно, ви також зауважили, що нас оточує щораз більше людей. Напевно, відчули, що нас зв’язує щораз більше обов’язків. Що простору свободи через це стає все менше. Що за тобою спостерігають не лише камери відео нагляду, але й незримі цербери моральності та коректності. Довкола ліс людей, але мало до кого можна притулитися. Довкола безліч можливостей, але вони безнадійно переплутані стереотипами, забобонами та пересудами. Твоя природність послідовно руйнується штучністю моралі та байдужістю близьких.

Пронизливо-проникливо співає український рапсод: «Хіба хтось казав, що буде легко?». Так, українцям зараз нелегко. Але і європейцям, на яких рівняємося, також. Труднощі ці не матеріальні. Все значно складніше. Адже хоча світ модернізується і глобалізується, головне – залишитись собою. З повним серцем любові, з цілими пригорщами довіри.

Новий фільм одного з найбільших подразників сучасного суспільства Томаса Вінтерберга чесно і безкомпромісно розповідає про полювання на людину. Звичайно, він не про супермена, який перемагає світ, і не про чергового маніяка-інтелектуала, якими розважають ситу і від того трохи отупілу публіку непорядні кінопродюсери.

Вінтерберг разом з Ларсом фон Трієром та Лукасом Мудіссоном починали колись Догму-95, яка стала антитезою всьому нещирому у кіно. З того часу багато змінилось, Догма залишилась в історії кіно як приклад абсолютного, «чистого» бунту проти лжеморалі та лицемірства. Але чесність і талант режисерів, на щастя, залишились. Тому їхні нові фільми продовжують боротьбу за Людину. І Трієр з «Меланхолією», і Вінтерберг з «Полюванням» знову на стежці війни з людською байдужістю, жорстокістю, безсердечністю. Як справжні вікінги – вони одні проти всіх – суворі та немилосердні. Як справжні кіногенії – вони чесні та переконливі. З ними легше в пітьмі нерозуміння, з ними надійніше у болоті толерантності, з ними безпечніше у лісі сірих людей…

Нагороди: Приз Канського фестивалю за кращу чоловічу роль, Приз європейської кіноакадемії за кращий сценарій

Jagten, Thomas Vinterberg, Denmark, 2012

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/