Кав’ярня «Штука» у неділю 28 липня запрошує на скрипковий концерт Лілії Бріль і Вероніки Шукайло «Палає скрипка, тихне, в’яне…»*. Початок о 19:00.

Суботня програма:

  • К. Гардель - Аромат жінки;
  • Д. Шостакович – Вальс;
  • Л. Боккеріні – Менует;
  • А. Кос-Анатольський - Ой,ти дівчино…;
  • A. Piazzolla – Oblivion;
  • А. Дворжак – Гумореска;
  • F. Sinatra - Moon river;
  • К. Фролов - Жарт-сувенір;
  • З. Фібіх – Поема;
  • О. Понамарьов - Я ніколи...;
  • Beatles – Yesterday;
  • М. Скорик – Мелодія;
  • А. Дюпарк – Полька.

У неділю звучатимуть:

  • К. Гардель – Танго;
  • В. Косенко – Гавот;
  • Д. Шостакович - Іспанський танець;
  • М. Скорик – Мелодія;
  • Вeatles – Yesterday;
  • Л. Боккеріні – Менует;
  • К. Керн – Вальс;
  • К. Фролов - Жарт-сувенір;
  • Piazzolla – Oblivion;
  • А. Кос-Анатольський - Ой, ти дівчино...;
  • З. Фібіх – Поема;
  • О. Понамарьов - Я ніколи...;
  • А.Дюпарк – Полька.

Вхід безкоштовний.

 *) з «Елегії про співучі двері» Богдана-Ігоря Антонича, 1934р.


Кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на вечір акустичної музики у виконанні Джошуа Претта у п’ятницю 26-го липня о 21:00.

Музика Джошуа – сплав стилів blues та easy listening. Часто лірична, зворушлива, часом провокує підспівувати, але завжди – легка та милозвучна.

Варто наголосити, що у кав’ярні звучать не записи, а Джошуа грає наживо впродовж години чи двох. Вхід вільний.

 

Канал YouTube - http://www.youtube.com/watch?v=lsFm-JWAyvo

Офіційна Facebook-сторінка - https://www.facebook.com/JoshuaPrattMusic


25 липня, у четвер, о 18:30 у кав’ярні-галереї «Штука» відбудеться зустріч із Михайлом Шингельським, заввідділом Музею історії техніки Львівського історичного музею. Мова йтиме про минуле і перспективи музею, експонати та організаційні ідеї.

Зараз Музей науки і техніки функціонує як відділ Львівського історичного музею, якому міською владою виділено приміщення колишнього депо, що на перехресті вулиць Вітовського, Гвардійської і Сахарова, та делеговано обов’язок організувати експозицію. Натомість рішення про створення самостійної структури та фінансування масштабного проекту немає.

У травні Музей запрошував відвідувачів на короткочасну виставку, приурочену до Дня міста. А тепер на щодень у нечисленних працівників – нелегкі питання і гори кропіткої праці, аби втілення у життя ідеї жвавого науково-просвітницького осередку завершилось успіхом.

Вхід вільний.


На вихідних 13 та 14 липня о 19:00 кав’ярня «Штука» запрошує на фортепіанні концерти Марії Паньків «Літніх мелодій вихор».

У програмі:

  • Т. Юріма "River flows in you";
  • Р. Хагман "Do not my love";
  • Й. Матіа – Регтайм;
  • І. Хайфіц "Deep river";
  • А. П’яццолла “Танго”;
  • Б. Кемпферт "Stranger in the night";
  • А. Глен "Crying in the chapel";
  • В. Браун "If I can dream";
  • А. Джеймс "Summer time";
  • А. П’яццолла "Le grand tango";
  • Х. Гаріссон "Generous Portions";
  • Р. Лолленд "Song from a secret garden";
  • А. П’яццолла "Oblivion".

Вхід безкоштовний.


В рамках акції «Ніч у Львові» кав’ярня «Штука» на 12 липня, п’ятницю, підготувала для відвідувачів кілька приємностей: о 21:00 розпочнеться акустичний концерт Джошуа Претта, працюватиме заклад до півночі, а ще тут триватиме виставка Ганни-Оксани Липи «Цинамон. Калейдоскоп бажань…».

Музика Джошуа Претта – сплав стилів blues та easy listening. Часто лірична, зворушлива, часом провокує підспівувати, але завжди – легка та милозвучна. Канал виконавця на YouTube - http://www.youtube.com/watch?v=lsFm-JWAyvo.

Ганна-Оксана Липа – заслужений художник України; відомий, талановитий і визнаний митець у галузі декоративно-прикладного та образотворчого мистецтва. Експозиція авторської кераміки та графіки триватиме у кав’ярні впродовж липня.

Вхід безкоштовний.


7 липня, у неділю, о 19:00 кав’ярня «Штука» запрошує на музичний вечір «Такі знайомі романтичні мелодії» у виконанні піаністки Ірини Лобанок.

У програмі:

  • Elvis Presley «Love me tender»;
  • Elvis Presley «Can't help falling in love»;
  • Frank" Sinatra «Stardust»;
  • Frank" Sinatra «All of me»;
  • Ray Charles «Georgia on my mind»;
  • Scorpions «Maybe I, maybe you»;
  • «Moon River», саундтрек до к/ф "Сніданок у Тіффані";
  • «Watch what happens», саундтрек до к/ф "Шербурзькі парасольки";
  • саундтрек до к/ф "Той самий Мюнхгаузен";
  • саундтрек до к/ф "Limelight" з Чарлі Чапліном та інші.

Вхід безкоштовний.


У суботу 6 липня о 18:00 у кав’ярні «Штука» відбудеться літературний вечір Євгена Яворського «36 сторін світу».

«36 сторін світу» - запрошення до розмови із поетом, який «не  п’є і  не курить, вважає, що не має права себе судити, тож організовує час від часу творчі вечори». Євген Яворський має намір впродовж години читати ненудні вірші, чергуючи їх із піснями.

Вхід вільний.

 

Організатор заходу – Антоніна Заяць, 063 47 98 775.


У середу 3 липня о 19:00 кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на відкриття виставки Ганни-Оксани Липи «Цинамон. Калейдоскоп бажань…». Експозицію авторської кераміки та графіки можна оглянути впродовж липня з 9:00 до 22:00. Вхід вільний.

Концепція проекту Ганни-Оксани Липи:

«Цинамон… Цинамонові крамниці Бруно… Пряність Простору… Смак Життя від

Про-Житого,

Пере-Житого,

Пере-Травленого,

Про-Смакованого,

Про-Явленого,

Пере-Осмисленого,

Пере-Любленого,

Пере-Твореного у Образ-Символ, розкадрованого калейдоскопом чуттєвих вражень, асоціацій, нанизаних у загальну канву – тло – «клубок ліній» уявного плетива; лінію, яка вічно в’ється у «вузол буття» як Час, що Рікою пливе, Рікою Чуттів-Кохання, відпечатаний, Про-Явлений в тонких лініях павутинах Меандру, наповнений вічним Еросом-Духом, що животворить і лучить Все воєдино.

Час, Про-Смакований через суґестію образів-архетипів, що упаковуються в шухлядки нашої пам’яті як добірне зерно-сіменина-зародок для подальшого продовження Роду, вічної Матерії; час, що сховався-притих в старих львівських крамничках з безліччю шухлядок, які пам’ятають Все; зерна, що мають прорости у часі прийдешньому.

Часо-Простір, що нагадує консервну банку «пікулі», де кожен овоч вкупі з іншим лучиться разом і набувають одне від одного найяскравіших барв-властивостей, де в кожному присутнє одне від одного, витворюючи разом унікальний смаковий букет.

Ріка Чуттів, що омиває своїми водами, робить цей простір неповторним, простір, що зітканий безліччю людських доріг-перехресть, де схрестились мрії і бажання багатьох вікових Великих Переселень; місце – благодатна рілля, що манить, зачаровує поглядом, магнетизує, мов той Сфінкс, зачарований край, як крайня точка берега бажань, точка власного Я – окреслена колом-лабіринтом найвищої енергетичної концентрації, як і безліч кілець, які вібрують вкупі до проявленого Життя-буття, як власний берег бажань з власними смаколиками.

Цинамон…, що так пасує до яблука (яблука пізнання), вкушеного з райського дерева Едему, насіченого, приправленого, оздобленого Пирога-По-Живи Життя, пряність як та, що надає довершеної досконалості спожитого.

Твір мистецтва – пожива для Душі (спресований енергетичний згусток); Одкровення, запечатане в Образо-Творенні; шкала чуттів Верху-Низу як своєрідна кардіограма серця.

Образ часу – Мушля і його нитка невидимої Спіралі, що сполучає «єдиним» наскрізним смислом «тоді» й «тепер» - в міжчассі «робить їх» однаково ввімкненими й ніколи – невимикальними, бо такими вони в дійсності й є, тільки ми цього не бачимо.

Справжній митець володіє надінтуїцією і завжди апелює до людей зі співзвучним серцем.

Інтуїція виривається із зовнішнього причинного часопросторового контексту й приводить у внутрішній простір і час самого суб’єкта, так вона перебуває в його розпорядженні як непередбачений елемент і може бути вільно пригадувана в будь-який час. Тільки-но інтуїція перенесена до Розуму, вона опиняється під його владою. Розум може розпоряджатися нею як завгодно; він може її розкласти на складові частини й перекомбінувати їх в іншу «неприродну» цілість, а ще він може порівняти її з іншими інтуїціями й виставити спільні маркери, і все це робота Уяви, що поступово провадить до «Символу».

 

Про автора

Ганна-Оксана Липа – заслужений художник України; відомий, талановитий і визнаний митець у галузі декоративно-прикладного та образотворчого мистецтва.

Діапазон її творчості дуже широкий, потужно плодотворний ібагатогранний – від великих концептуальних виставок-інсталяцій («ТРАНСФОРМАЦІЯ» - 1998р., «ІКОНА-ХРЕСТ» - 2001р., «ЛОВИ» - 2001р., «В ПОШУКАХ ЗОЛОТОЇ РИБКИ» - 2002р., «СУМАХ» - 2004р., «POLY+SEMA» - 2008р., «SACRUM TERRA – СВЯЩЕННА ЗЕМЛЯ» - 2009, 2011, 2013рр.) до монументально-декоративних композицій у просторі, панно, художньої кераміки, пластики малих форм та дизайну вишуканих авторських взірців ужиткової кераміки, впроваджених у виробництво (близько 100 найменувань) – з яскраво вираженими національними формотворчими традиціями. Упродовж тривалого часу, з 1987 до 2007 року, мисткиня працює у творчій майстерні секції кераміки на базі Львівської експериментальної скульптурно-керамічної фабрики. Учасник понад ста регіональних, всеукраїнських та міжнародних виставок, із них – 16 персональних.

Творчість Ганни-Оксани Липи було гідно представлено у відомому арт-проекті «Декоративне мистецтво України кінця ХХ століття. 200 імен», який проходив у 2003 році в Українському Домі м.Києва (під патронатом Президента) та у 2004 році в Парижі (під патронатом Президента України та генерального директора ЮНЕСКО).

Повернення сакральності простору, заглиблення у генетичні знакові коди правитоку України послужило її зверненню ще у 1990-х роках до культури неоліту, Трипілля і давало їй усвідомлення єдиної універсальної знакової системи Всесвіту. Стратегія пошуку Г.-О. Липою нових образно-смислових можливостей матеріалу передбачала мобілізацію аналітичної складової шляхом наукового пошуку та заглиблення в культурно-антропологічні аспекти світобудови. Через те естетична природа її творів щораз ускладнювалася, збагачувалася філософськими та культурософічними нашаруваннями. Художниця щораз глибше занурювалася в проблему архетипної свідомості сакральних сенсів культури, магічних наповнень форм, метафізики. Вона шукає свій авторський вислів щодо складних понять життя  в його космічній циклічності.

Вершиною творчого розвитку мисткині стала концептуальна розробка інсталяції «POLY-SEMA», яка наділена рисами архетипної семантичної матриці, для якої художниця підготувала значиму культурно-антропологічну студію. Услід цій, резонансної у професійних колах і масштабної за працею, Ганна-Оксана Липа створила й інші оригінальні філософські і глибокі в смисловому еквіваленті цикли і серії.

Мисткиня віртуозно і досконало володіє матеріалом у передачі ідеї образу. Відзначена численними преміями і нагородами, серед них у 2008 році Львівською обласною премією в номінації «Декоративно-ужиткове мистецтво ім.З.Флінти». Твори Ганни-Оксани Липи ввійшли у скарбницю української культури і зберігаються в музейних фондах України.

Місія творчості Ганни-Оксани Липи полягає у пізнанні себе і Всесвіту як єдиного цілого і у переданні цього знання іншим.


27 червня, у четвер, о 18:30 кав'ярня "Штука" запрошує на літературний вечір, присвячений творчості Василя Симоненка.

"Ми – не безліч стандартних «я», / А безліч всесвітів різних", - писав Василь Симоненко. У програмі вечора - читання та обговорення улюблених поезій.


 Контакти організаторів:

- Ірина Лаба, 093 680 70 95;

- Ольга Філіпова, 098 428 59 06.



У вівторок 25 червня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Рейфа Файнза «Коріолан» (Великобританія, 2010).

Одним із кращих режисерських дебютів останніх років, який вдало поєднав дух авторського кіно і комерційну привабливість, став фільм відомого британського кіноактора Рейфа Файнза «Коріолан».

Сміливість режисера у виборі сценарію для дебютного фільму гідна того, щоб бути вплетеною у структуру цього фільму. Адже з Шекспіром, попри його фундаментальність, працювати і важко, і ризиковано. Розумів це і Файнз, адже сам грав на театральній сцені «Коріолана» понад 10 років. Тому для підсилення він сперся на добру команду, залучивши відомого сценариста Джона Логана (який своє вміння працювати з героїчним підтвердив сценаріями до «Гладіатора» та «Останнього Самурая») та чудових акторів Ванессу Редгрейв і Джерарда Батлера.

У результаті вийшов інтелектуальний та зрозумілий, динамічний і естетський водночас фільм. Такий, що сподобається не лише освідченим глядачам, але й таким, які далекі від Шекспіра чи духу античності. Трагедія, що залишає надію. Драма, яка хвилює кожного.

Більше того, Рейф Файнз створив потрібний не тільки для Європи і світу, але й для України фільм. Адже коли занурюєшся у простір героїчного, створений фільмом, де вчинки та слова справді співвідносяться, де обов’язок (патріотичний чи родинний) - не пафосні слова, а директиви для дій, то відразу відчуваєш далекий голос відчаю, тугу за своєю батьківщиною, яка здається, вже давно випала з цього простору і рік за роком породжує лише жалюгідні карикатури на античних лідерів, політиків, героїв, мислителів. Чуєш над її простором далекі і вже не такі потрібні голоси Донцова, Ортеги-і-Гассета і розумієш, що вони лише відтворюють дух Шекспіра, який, схоже, також не надто потрібний цьому суспільству споживання та розкрадання.

Напевно, це одна з причин чому так притягує «Коріолан». Одна, але не єдина. Одна, але не головна.

Значно важливішим є персональна спрямованість фільму. Адже саме ти як людина стаєш учасником великої драми. Саме ти як резонатор піддаєшся мові Шекспіра і цілковито занурюєшся у стихію слова, дії, музики, страждань, вчинків. Ти не просто співпереживаєш, як це буває з багатьма хорошими фільмами, ти проживаєш екранну драму як власну. Розумієш, що у житті завжди є місце подвигу і мужності, любові і мудрості, помилкам і каяттю, болю і терпінню.

Навіть тут, на нашій Богом і богами забутій землі, що кишить гадами, політиками, гієнами, бандюками, медузами, корупціонерами…

 

Coriolanus, Ralph Fiennes, UK, 2010

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/