У неділю 29 грудня о 19:00 кав’ярня «Штука» запрошує на фортепіанний концерт Ірини Лобанок.

У програмі:

• Vincent Fiorino “Blue canary”;
• Edith Piaf “La vie en rose”;
• Joe Dassin “Les Champs-Elysees”;
• Jerzy Peterburski “To ostatnia niedziela”
• Elvis Presley “Love me tender”;
• Elvis Presley “Can't help falling in love”;
• Frank Sinatra “Stardust”;
• Scorpions “Maybe I, maybe you”;
• “Moon River”, саундтрек до к/ф “Сніданок у Тіффані”;
• “Watch what happens”, саундтрек до к/ф “Шербурзькі парасольки”;
• саундтрек до к/ф “Той самий Мюнхгаузен”;
• саундтрек до к/ф “Limelight” з Чарлі Чапліном та інші.

Вхід безкоштовний.

У вівторок 24 грудня о 18:15 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Інгмара Бергмана «Фанні та Олександр» (Швеція-Німеччина, 1982).

Зима цього року тепла і, взагалі, якась неправильна. Немає снігу, заморожених шибок, зарум’янених дівчат, хуртовин. Немає такого звичного денного щастя обивателів та вечірнього смутку інтелектуалів. Натомість напруга м’язів та розуму повільно, занадто повільно полишає тіло і жодна тепла ванна, жодні телевізійні новини не пришвидшують цей болючий процес.

Якісь природні, властиві пізньому грудню радості все ж таки проникають крізь панцир, витканий надіями і розчаруваннями. Ті радості нашіптують віру, що все буде добре у нашому зачарованому королівстві. Адже стільки ще притомних душ, стільки гарячих сердець та розумних голів ми змогли побачити на головних карнавальних площах наших незасніжених міст.

І я думаю: якою незбагненною є культура, який магнетизм вона створює, які принади приховує від незрячих зомбі та які красоти відкриває перед спраглими бути її співучасниками.

Українці – безумовно, співучасники європейської казки. І навіть її творці. Ми заслуговуємо, у якості дарунка, на добрий текст, красиву музику, гарне кіно. Наприкінці року, при завершенні неспокійний подій.

Кіноклуб довгі роки і цілий 2013-ий у свій спосіб намагався будувати невидимі канали взаємопроникнення європейської культури у нашу свідомість. Те саме роблять і великі режисери, вибудовуючи сталий простір емоційних зв’язків між глядачами і творцями, коли наважуються на епохальні, підсумкові речі.

Важко знайти більш достойний фільм на закінчення року, який би краще допоміг заспокоїтися, осмислити прожите і пережите, повірити у власні сили та силу культури, ніж “Фанні та Олександр” геніального шведського режисера Інгмара Бергмана.

Бергман для Європи більше, ніж просто режисер, чи просто філософ, чи просто драматург, чи просто письменник. Він навіть більше, ніж усе разом узяте. Він – один зі символів Європи, який розкрив і захистив її систему цінностей, створив мислячого глядача і заговорив зрозумілою йому мовою.

Своїм фільмом Інгмар Бергман не лише підсумовує власне життя, але й узагальнює та осмислює творчий наробок, вибудовує своєрідний контрапункт зі власних стилів, ідей, поглядів, переживань. Перед нами велична сага життя родини, у якій переплетені теми стосунків батьків і дітей, ставлення до релігії, гріховності, кохання, свободи і бунтарства. У Бергмана вийшла настільки вдала спроба відродити на екрані традиції великого літературного роману, що після перегляду фільму з’являється острах, що щось схожого більше не буде створено.

Але поза тим, фільм “Фанні та Олександр”- не переобтяжений філософією та драматизмом. Він – легкий, немов сніг і тихий, немов передріздвяний вечір. Він атмосферний, немов хуртовина за вікном і сімейний, немов у колі своєї родини. Звичайно, що його чудеса, складніші, ніж у глянцевих фільмах і тому для багатьох невидимі. Але ж ми, ті хто слідкує за добрим кіном, вміємо бачити, ми навчилися помічати справжніх людей, навчилися боротися за власну гідність і готові захищати свою маленьку Європу у великій і розхристаній на всі сторони Україні. У “нашій Європі” все як у Бергмана: і різдвяно-новорічні таїнства, і пристрасті, що розривають серця, і дитячі мрії, які обов’язково збудуться…

Олег Яськів

 

Нагороди: 4 премії Оскар, Сезар за кращий фільм, премія ФІПРЕССІ, Золотий глобус за кращий фільм та інші.

Ingmar Bergman, Fanny och Alexander, 1982.

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

У понеділок 23 грудня о 18:30 Клуб шанувальників Галичини запрошує на розмову про різьбяра Петра Терещука. Знаннями і знахідками про майстра має намір поділитися дослідник української фалеристичної спадщини Степан Пахолко, автор численних статей та співавтор книги «Історія, закарбована в металі».

Відомо, що Петро Терещук народився на Тернопільщині, навчався в польському місті Закопане та Відні. У австро-угорській столиці розмістилась його майстерня. За роки фахової праці у розмаїтих напрямках Петро Терещук здобув репутацію дуже доброго скульптора.

Біографія та мистецький спадок Петра Терещука рясніє білими плямами, тож дослідження Степана Пахолка – лише малий відрізок на довгій дорозі. Але навіть ця невеличка розвідка буде цікавою тим, кому не байдужа історія українського мистецтва.

 

Засідання Клубу шанувальників Галичини відбуваються щомісяця.

Організатор – кав’ярня-галерея «ШТУКА»

Партнер заходу - туроператор «Відвідай», http://vidviday.com.ua/

На вихідних 21 і 22 грудня о 19:00 кав’ярня «Штука» запрошує на музичні вечори «Мелодії з мандрівок». В суботу у виконанні піаністки Ірини Лобанок, у неділю - також і тенор-саксофоніста Ростислава Гавриша.

У програмі:

• Franz Schubert “Serenade”;
• Earle Hagen "Harlem Nocturne";
• Erroll Garner "Misty";
• Reginald De Koven "Oh Promise Me";
• Cowboy song "Red River Valley";
• Edward MacDowell "To A Wild Rose";
• Ethelbert Nevin "Mighty Lak' a Rose";
• Sebastian Yradier "La Paloma";
• Vincenzo di Chiara "La Spagnola";
• G.H.Matos Rodriquez "La Cumparsita";
• Franz Lehar "Vilia";
• Friedrich von Flotow "Ah! So Pure";
• Nikolai Rimsky-Korsakoff "Song Of India".

Вхід безкоштовний.

На вихідних 21 і 22 грудня кав’ярня-галерея «Штука» запрошує львів’ян і гостей міста на частування із 50-відсотковою знижкою. З нагоди акції «Вихідні у Львові за півціни» діятиме спеціальне меню.

У пропозиції є три різновиди кави, чаю та випічки:

кава

• Нікарагуа Марагоджип, арабіка (найбільші зерна з приємним злегка солонувато-кислим смаком – 11,00грн.;
• Мадагаскар, робуста – 8,50грн.;
• арабіка ароматизована (коньяк) – 8,50грн.

чай

• «Трави Карпат» з медом – 10,50грн.;
• пу-ер з квітами хризантеми (традиційний чорний чай, що пройшов довший, ніж звичайно, процес ферментації шляхом багаторічної витримки, пом’якшений квітами хризантеми) – 10,50грн.;
• королівський османтус (китайський чай, провінція Хуннань, квіти османтуса) – 10,50грн.

випічка

• кексик «Місько» (з вишнями) – 4,00грн./шт.;
• яблучний пляцок – 7,50грн./100г;
• струдель маковий – 7,50грн./100г.

У вівторок 17 грудня о 18:15 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Річарда Аттенборо «Ганді» (Великобританія, 1982).

Магатма Ганді – безумовно, одна з ключових фігур новітньої історії людства. Це яскравий приклад того, як моральна постава перемагає усі види зла та людських спокус. Знайомлячись з його життям, ще зовсім недавно гостро відчував прикрість від того, що для більшості українців уроки Ганді так мало важать, і що ми потребуємо “свого Ганді”.

Але зараз для українців настав інший, можливо, вирішальний час. Тому ще більше хочеться повернути ідеї цього чудового чоловіка – людини і політика – в українську реальність. Переконаний, що саме такий лідер як Ганді здатен допомогти залишити Україні достойне місце на геополітичній мапі світу, здатен підказати нам якщо не шлях, то спосіб досягнення моральної та духовної вищості.

Зараз ми просто існуємо в океані політичних та політологічний статтей. Це реалія, такий маємо період. Тому не буду вас переобтяжувати надмірною публіцистикою. Адже незабаром ви матимете самі нагоду бодай доторкнутись думками до цієї людини, коли переглянете фільм великого британського режисера Річарда Аттенборо “Ганді”.

Режисеру вдався еталонний біографічний фільм, який неперевершеною вершиною здіймається понад іншими роботами у цьому жанрі. Відтак, не варто сприймати дану стрічку як виключно біографію генія. Насамперед – це прояв високого кіномистецтва. Епічного, драматичного, глибоко психологічного. Це приклад фільму, у якому ретельно продумано все – від вибору акторів до найдрібніших деталей одягу. І найголовніше – майстерно і шляхетно, без спрощень та пропаганди, донесено головні ідеї Ганді та пригоди його життя.

Світове визнання фільму справедливо засвідчило як його мистецьку силу, так і, безумовно, духовний авторитет Ганді. Майже небачена кількість найвищих нагород у цьому випадку виправдана працею режисера і його однодумців та, зрештою, самим життям героя.

8 Оскарів, 5 “Золотих глобусів”, 5 нагород Британської кіноакадемії – додатковий аргумент для тих, кого не переконує біографія самого Ганді та слова вашого автора.

У чому я впевнений, так це у персональному впливі фільму та його значенні для нас як українців.

Потрясіння від цього перегляду гарантоване. Духовний катарсис, сподіваюсь, також. Адже це якраз таке кіно і про таку людину, яке здатне допомагати, спроможне лікувати душу. Здатне давати надію… А хіба не для того ми зустрічаємося у Кіноклубі і не цього чекаємо один від одного?..

Приходьте! Ті, хто не на майдані, діліться вільним духом, ті, хто планує там бути, збирайте натхнення та набирайтеся сил. Ми повинні цього разу перемогти.

Олег Яськів

Richard Attenborough, Gandhi, 1982.

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

14 і 15 грудня о 19:00 кав’ярня «Штука» запрошує на фортепіанні концерти Ірини Лобанок.

У програмі:

• Vincent Fiorino “Blue canary”;
• Edith Piaf “La vie en rose”;
• Joe Dassin “Les Champs-Elysees”;
• Jerzy Peterburski “To ostatnia niedziela”
• Elvis Presley “Love me tender”;
• Elvis Presley “Can't help falling in love”;
• Frank Sinatra “Stardust”;
• Scorpions “Maybe I, maybe you”;
• “Moon River”, саундтрек до к/ф “Сніданок у Тіффані”;
• “Watch what happens”, саундтрек до к/ф “Шербурзькі парасольки”;
• саундтрек до к/ф “Той самий Мюнхгаузен”;
• саундтрек до к/ф “Limelight” з Чарлі Чапліном та інші.

Вхід безкоштовний.

У вівторок 10 грудня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Ніколая Арселя «Королівська справа» (Данія, 2012).

Коли людина стоїть перед воротами історії, крізь пронизливий вітер перемін, який п’янить, лякає, збиває з ніг, вона може розчути тихий голос Бога. Голос підтримки, голос спонукання до дії. І тоді вона, така мала перед величністю тих воріт, у голому просторі невизначеності, віднаходить у собі сили зробити перший крок. Найважливіший. Там, за порогом нової історії все буде також важко, але найважливіше зробити перший крок.

Ми, українці, робили такий перший крок неодноразово. Просто історичний вітер постійно збивав з ніг, відкидав назад, викручував м’язи. Може, такий наш долею визначений міф – падати і підійматися – і від цього ставати сильнішими. Як інші народи, які проходили тією ж дорогою. Як уся Європа, шлях якої до успіху та гармонії був не менш тернистим, але значно успішнішим.

«Королівська справа» – не звичайний історичний костюмований фільм. Не чергова історія з життя королівського двору, цього разу данського. Усі вади, притаманні цьому жанру, як от перегравання акторів, штучність атмосфери, невідповідний епосі спосіб мислення, нехтування деталями – у цьому фільмі відсутні.

Натомість маємо історію мужності спротиву, історію сили любові, історію примарності успіху та історію мінливості популярності. Усі ці історії упали тягарем на одну людину – непересічну, чесну, розумну, пристрасну. На героя, який силою історичних обставин дав поштовх новій історії Данського королівства. На лідера, який наприкінці вісімнадцятого сторіччя модернізував країну, запровадивши найвищі стандарти життя і впав під вагою заздрості та невдячності власного ж народу.

Фільм укотре підтверджує силу данського кінематографу. Навдивовижу сильний у всіх аспектах – грі акторів, музиці, достовірності деталей, переконливості діалогів – «Королівська справа» виводить жанр історичної драми на новий рівень, залишаючи далеко позаду помпезні, дорогі, але штучні і спрощені голівудівські відповідники. Тому цей фільм був серед небагатьох достойних Оскара за кращий іноземний фільм.

Ну а нам, українцям, треба уважно його дивитися, слухаючи власний історичний вітер, складаючи з цитат фільму і звуків того вітру свій голос Бога. Можливо, почуємо цього разу…

Олег Яськів

 

Nikolaj Arcel, En kongelig affære, 2012

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

Дорогі гості кав’ярні!

Переносимо Кіноклуб на тиждень і передаємо вам вістку від Олега Яськіва: «Друзі! У зв'язку з ситуацією у країні, я буду в день нашої зустрічі у Кіноклубі у Києві. Тому ми перенесемо показ на наступний вівторок. Сподіваюсь на розуміння. З повагою і надією на перемогу, Олег Яськів». 

До зустрічі!

У грудні кав’ярня-галерея «Штука» запрошує оглянути виставку пастелей Олександра Коровая «Наші ангели». Відкриття відбудеться у неділю 1-го грудня о 16:00.

Ангел із грецької означає «посланець, вісник». Це істоти, що сповіщають людям волю Бога і виконують Його веління. Ангели-хранителі посилаються людині при хрещенні, а по смерті супроводжують через митарства. У кожного - свій ангел, хоч вони й дуже різні. Автор дає можливість побачити цю тему широко, у різних інтерпретаціях. Ангел-хоронитель може постати як воїн, вбраний в обладунки, що дає захист у перипетіях на життєвій дорозі. А може стати продовженням краєвиду, створюючи гармонію душі. Може стати символом міста, у якому поселився.

Малюнки на чорній основі - наслідок бажання відкрити те, як було з самого Початку, коли із безмежної космічної темряви поступово з’являлося світло. Світло ангела. Для кожного.

Експозицію можна оглянути щодня з 10:00 до 22:00, вхід вільний.

Про автора

Народився 19 квітня 1959 року в Івано-Франківську, в сім‘ї художника Коровая Олександра Миколайовича.

Випускник Львівського державного інституту прикладного і декоративного мистецтва.

З 1989 року є членом «Клубу Українських Митців», з 1994 - Національної Спілки художників України.

Працює в галузях станкового і монументального живопису, графіці.

Старший викладач живопису та рисунку кафедри дизайну Національного лісотехнічного університету України.

Учасник виставок з 1978 року. У Львові відбулись персональні виставки в 1987, 1993 та 2013 роках.

Роботи знаходяться у музейних та приватних колекціях України та світу.