У вівторок 11 лютого о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Пабло Ларрейна «Ні» (Чилі, 2012).

Назва цього неординарного фільму – одна з відповідей на запитання “Чи повинен Піночет залишитись при владі?”, яке диктатор виніс на референдум, будучи впевненим у своїй перемозі.

Переконаний, що якби наш виніс таке ж запитання, то він би отримав аналогічну відповідь.

Чилійський режисер Паоло Ларрейн тонко досліджує особливості політичної ситуації кінця вісімдесятих років у Чилі та з документальною точністю показує нам кухню політичних кампаній. Причому як з боку опозиції, так і з боку влади. Усвідомлюючи неможливість всеохопно відобразити всі цеглинки перемоги, режисер концентрується на естетичному крахові режиму.

Те, що будь-яка влада, базована на насильстві, рано чи пізно впаде, неодноразово історично доведений факт. Для творців фільму цікавим стало не стільки ця банальна закономірність, скільки механізм та логіка перемоги над авторитарним режимом. Де і як шукати витоки майбутніх революцій? Скільки зусиль та часу потрібно щоб перемогти?

Слід визнати, що з цим завданням вони успішно справились. Тонка операторська робота з особливою передачею атмосфери того періоду (аж до використання специфічного формату кадру, який був тоді прийнятий та цілих фрагментів, знятих на VHS відеокамеру), переконлива гра Гаеля Гарсії Берналя – провідного латиноамериканського актора сучасності, вивірене чергування хронікальних кадрів допомогли фільму передати відчуття справжності і водночас зберегти “живу”, глибоку і психологічну кінематографічну природу. Набрати вагу універсальної кінопритчі і стати значно більше, ніж просто історичним фільмом про політичну кампанію у далекій і маленькій країні. Вміння виходити за межі свого культурно-політичного простору – найкоротший шлях до серця та розуму глядача будь-якої країни.

Тому цілком заслужено фільм отримав майже одностайне схвалення як у критиків, так і у широкої публіки у цілому світі і став достойним претендентом на Оскара як кращий іноземний фільм.

Зайвим буде підкреслювати наскільки потрібний такий фільм українцям. Тому дивімося цей достойний фільм уважно…

Олег Яськів

 

Pablo Larrain, No, 2012
Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

На вихідних 8 і 9 лютого о 19:00 кав’ярня «Штука» запрошує на фортепіанні концерти Ірини Лобанок.

У програмі:

• «Гуцулка Ксеня»;
• «Місяць на небі»;
• «Ніч яка місячна»;
• «Ой, чий то кінь стоїть»;
• Vincent Fiorino “Blue canary”;
• Edith Piaf “La vie en rose”;
• Joe Dassin “Les Champs-Elysees”;
• Jerzy Peterburski “To ostatnia niedziela”
• Elvis Presley “Love me tender”;
• Elvis Presley “Can't help falling in love”;
• Frank Sinatra “Stardust”;
• Scorpions “Maybe I, maybe you”;
• “Moon River”, саундтрек до к/ф “Сніданок у Тіффані”;
• “Watch what happens”, саундтрек до к/ф “Шербурзькі парасольки”;
• саундтрек до к/ф “Той самий Мюнхгаузен”;
• саундтрек до к/ф “Limelight” з Чарлі Чапліном та інші.

Вхід безкоштовний.

У середу 5 лютого о 17:00 у кав’ярні-галереї «Штука» мисткиня та скульптор, керівник Театру Тіней Див Дарія Альошкіна презентуватиме виставку витинанок «Плід». На відкритті гратиме романтичний гурт «TuMan».

Витинанка з-поміж усіх видів творчості несе у собі таїнство оберегу та непередбачуваний малюнок, непередбачуване зображення у результаті, тому нею хочеться займатися знову і знову. Витинаючи з раннього дитинства, Дарія і сьогодні не полишає цього традиційного захоплення.

Ідея виставки виникла за місяць до відкриття, тому витинанки творяться у реальному часі з девізом – «свіжо-швидко-живо»! Кредо художниці – не відкладати те, що можна зробити сьогодні, тому якщо є ідея та можливість втілення – одразу береться до роботи. Тож ця виставка – свіжий плід творчості, на який надихають оточення, спілкування, перша усмішка немовляти та звісно ж кохання!

Експозиція триватиме до кінця лютого.

 

Про автора

Дарія Альошкіна народилась у Києві, зараз мешкає у Львові.

У 2001 році закінчила Вижницький коледж прикладного мистецтва В. Ю. Шкрібляка, у 2007 – Львівську Національну Академію Мистецтв за спеціальністю монументально-декоративна скульптура.

З 1996 року – учасниця симпозіумів скульптури та колективних виставок, автор персональних проектів і виставок. З 2009 року – режисер Театру Тіней ДИВ.

У спільноті «Рукотвори» Дарія Альошкіна розповіла про обставини, завдяки яким більше часу присвячує зараз витинанкам: «Витинанка живе у всіх, хто родом із Вінничини. Ширше почала витинати після народження доньки, бо на скульптуру часу було мало, а витинанку раз-два і зробив — якось мусила в цей період себе творчо реалізувати. А ще дуже хотілося цей вид мистецтва відродити, щоб він став на рівні із усіма іншими. Зайнялася популяризацією витинанки на заході України. Після трьох персональних виставок витинанки нарешті добилась успіху».

Любі відвідувачі Кіноклубу!

Олег Яськів повернувся на якийсь час до Львова, тож 4-го лютого запрошуємо на відтермінований показ фільму Хоакіма Роннінга і Еспена Сандберга "Кон-Тікі" - http://shtuka.net.ua/news/kinoklub_oleha_yaskiva_kon_tiki/

До зустрічі!

29 січня о 17:00 у кав’ярні «Штука» відбудеться зустріч поетичної родини «Котиполе» - Ростислава Полякова (Дніпропетровськ), Катрусі Танчак (Івано-Франківськ), Ігоря Полякова (Млинів).

Організатори про зустріч: «В гарячий революційний час знову зберемося разом, цього разу у Львові - місті нашого знайомства. Попри всі закони та коктейлі, говоритимемо про любов і вічне…». Вкотре - Схід і Захід разом!

Вхід вільний.

Любі гості!

Через зростання політичної напруги знову вболіваємо за Олега Яськіва у Києві та переносимо показ фільму "Кон-Тікі" до спокійнішого часу. Просимо вибачення за можливі клопоти.

"Дорогі друзі!

Мені знову доводиться їхати у Київ - зараз важливіше бути там. Тому мушу просити у вас вибачення і перенести показ фільму (орієнтовно на наступний вівторок). Сподіваюсь, що ви мене зрозумієте.

З повагою, Олег Яськів".

У вівторок 21 січня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Хоакіма Роннінга і Еспена Сандберга «Кон-Тікі» (Норвегія-Швеція-Данія, 2012).

Маленький хлопчик, а, можливо, дівчинка, словом, маленька людина стоїть біля вікна і дивиться за видноколо. Вона ще мало знає про несправедливість, не зустрічалася з корупцією, не відчула патоки повсякденної рутини. Її казка ще попереду, хоча їй вже відомо, що чуда якщо й бувають, то дуже далеко. Вам досить легко буде підставити замість цієї маленької людини себе. І зустрітися з нею поглядом… В чиїх очах буде більше мрій?..

Фільм “Кон-Тікі” про те, що казки насправді існують. Що мрії мають магічну силу. Що все дріб’язкове у нашому житті насправді не варте уваги.

Тур Хейєрдал жив у період, коли люди були здатними як на великі вчинки, так і на жахливі злочини. І одне і друге вабило прихованою силою ідей. Це був час для романтиків, які свідомо ставали героями або злочинцями. Хейєрдал став одним з найпереконливіших вісників миру, з’єднавши минуле з майбутнім в одну лінію долі.

Він здійснив те, про що багато лише мріяли. Описав те, про що читатимуть покоління мрійників. Чоловіків, які шукатимуть формулу справжності і жінок, які шукатимуть критерії справжності чоловіків.

Знятий норвезькими режисерами з норвезькими акторами фільм “Кон-Тікі” ніби увібрав у себе скандинавський дух. Генетична пам’ять більшості європейських народів пам’ятає цих високих і сильних людей як жорстоких завойовників, середньовічних рекетирів та будівничих держав. У ХХ сторіччі вони спрямували свою енергію на мир, побудову найвищих соціальних стандартів та створення доброго кіно, музики і літератури.

Літературний матеріал – а це біографія Хейєрдала та документальна книга про подорож на дерев’яному плоті Кон-Тікі від Америки до Полінезії – був складним для вдалої екранізації, адже легко було зійти до патетики і втратити нитку правди. Але авторам вдалося створити справжнє кіно – динамічне, психологічне, з циклічним ритмом напруги та релаксації, хронометрично лаконічне і змістовно вичерпне. Образи Хейєрдала та його сподвижників вийшли живими, правдивими та глибоко людськими – без пафосу та “голівудщини”. Тому цілком заслуженим стало минулорічне змагання фільму за Оскар як кращий іноземний фільм. Він став одним з найсвітліших кінематографічних явищ останніх років.

Після такого фільму погляд ще довго дивитиметься кудись за горизонт, а сни стануть кольоровішими. І, можливо, ви пригадаєте цього хлопчика чи дівчинку, які колись стояли біля вікна і вдивлялися за видноколо. Впізнаєте себе?..

Олег Яськів

 

Joachim Roenning, Espen Sandberg, Kon-Tiki, 2012.

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

19 січня, на Водохреща, о 19:00 кав’ярня «Штука» та піаністка Ірина Лобанок запрошують на святкові музикування. До товариства обіцяють долучитись і решта учасників гурту «Cherry Band», щоб разом виконати кілька колядок.

«Cherry Band» потішить слухачів новим звучанням, адже інструментальний склад доповнився мелодійною губною гармонікою. Серед святкових композицій почуємо і улюблений «Щедрик», і колядки – «Бог ся рождає», «В глибокій долині», «Добрий вечір тобі, пане господарю».

Вхід вільний.

 

“Cherry Band” - етногурт зі Львова, який експериментує у стилях folk, pop folk, indie folk. У складі колективу поєднані акустичні та електронні інструменти. У репертуарі - народні твори у власному опрацюванні (лемківські пісні, гаївки, колядки, щедрівки, народні пісні Західної України) та власні пісні на народні слова.

Один з основних інструментів “Cherry Band” - це бандура, правнучка древніх музичних інструментів України. Бандура - інструмент, який має східне коріння і широкі можливості для соло та ритм партій, а також добре підходить для відтворення народної музики різних народів світу та сучасної музики.

 Склад:

• Анастасія Войтюк (бандура, гітара, вокал, написання пісень та аранжувань);
• Марія Бондалєтова (бандура, вокал);
• Юлія Вінтюк (бандура, вокал);
• Ірина Семенів (бандура, вокал);
• Стас Кириллов (перкусія);
• Сергій Свірський (бас);
• Ірина Лобанок (клавіші, мелодійна гармоніка).

 Сторінка гурту - http://cherrybandura.blogspot.com/

Дорогі відвідувачі! Сьогодні хочемо встигнути підготуватись до другого Святвечора, тому зачиняємось о 19:00. Завтра працюємо згідно звичайного графіку.