У вівторок 4 листопада о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Саші Джервасі «Гічкок» (США-Великобританія, 2012).

Біографічний жанр – один з найскладніших у кінематографі. Незважаючи на велике різноманіття фільмів, хороших серед них – таких, що виходять за межі жарну розповіді і виростають у репліку часу чи навіть епохи – мало. А добрих фільмів про кінорежисерів практично немає. Адже розкодувати формулу кіногеніїв їхньою ж мовою виявляється складніше, ніж це здається на перший погляд. Біографія – це завжди герць двох особистостей по обидва боки камери, у якому автору, щоб досягнути успіху і уникнути банального клішування, потрібно представити нові грані таланту свого візаві, які оживлять його перед глядачем та знову перетворять з ікони на людину.

Альфред Гічкок не потребує особливого представлення. Проте не полишає відчуття, що сприймається він більшістю дещо тенденційно – як автор еталонних фільмів жахів. Насправді це не зовсім так. Вплив цього режисера на увесь кінематограф, а не лише жанр трилеру, неможливо переоцінити. Без його багаторічної творчості, яка почалася ще у період великого німого і продовжилася до шестидесятих, кінематограф був би іншим.

Розгорнутий епізод з життя геніального кінорежисера, коли він працює над створенням одного з найвідоміших своїх фільмів “Психо”, стає декорацією для екзистенційного занурення у характер людини, яка багато в чому визначила хід кінематографу та стала символом цілої епохи чорно-білого кіно.

Відсутність серйозного досвіду у Саші Джервані лише допомогла цьому режисеру зняти по-справжньому добрий фільм, який став однією з найсерйозніших кіноподій останніх років. Блискучий акторський ансамбль та гра Ентоні Гопкінса, Гелен Міррен, Скарлетт Йогансон, стильні та глибокі діалоги, стриманий британський гумор, шанобливе відтворення деталей, звичок, кольорів і навіть дрібничок створило цілком автентичну атмосферу часу та людини у своєму часі. Ані граму фальші та перебільшення. Нічого зайвого та кон’юнктурного. Ретельне повернення людської природи до іконописного, і від того дещо схематичного, образу класика.

За такими фільмами хочеться спостерігати з насолодою освідченої людини, з якою говорять однією мовою. У такому часі хочеться жити, якщо, звісно, цінності сім’ї, підтримки та шлюбу не перестали бути штучними.

Мені часто доводиться повторювати, а вам переконуватися, що доброго кіно – такого, щоб було вільним від комерційних банальностей та артхаузних маскувань бездарності – мало. Чимдалі, то складніше стає його знаходити. І тому кожного разу радієш, що вчергове віднайшовся талановитий фільм, яким просто необхідно ділитися з людьми, що люблять мистетцво.

Ви ж додаєте мені сили для щораз нових пошуків. Ви повертаєте мені радість від завершення кожного з мікропроектів, якими є наші зустрічі для переглядів та розмови після переглядів. Сподіваюсь, що і ви з того щось здобуваєте. Таке, що згодом допомагає вам залишатись справжніми людьми… Для мене це найголовніше!

Приходьте на добре кіно. Буде тепло і затишно.

Олег Яськів

 

Hitchcock, Sacha Gervasi, 2012

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

У неділю 2 листопада о 18:00 кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на відкриття виставки «7 простих історій про ніжність». Проект об’єднав четверо мисткинь: художниць-лялькарок Олену Цілуйко і Катерину Кирилову, тедді-майстра Наталію Яницьку і фотографа Юлію Плетінку. Вхід вільний.

Різні матеріали, фактури і кольори знайшли спільний знаменник – це прості історії, що могли б відбуватися зі звичайними людьми у різних містах. Історії, що об’єднані ніжними почуттями та емоціями, якими кожен із нас ділиться з оточуючими майже щодня.

«Життя - це просто мріяти... Просто гуляти удвох за руку... Просто танцювати... Просто насолоджуватися… Просто прожити довге і сповнене цікавими подіями життя разом…», - кажуть дівчата. А ще: «Ніжність – це один з найпростіших проявів любові». Юлія Плетінка, фотомитець: «Прості історії трапляються з кожним з нас кожного дня. Часто ми проживаємо їх, навіть не помітивши і не усвідомивши до кінця, але ж кожна історія така цікава і повчальна, навіть якщо вона проста...».

Авторки сподіваються, що творчі задуми, втілені в ляльках, світлинах та історіях, спонукатимуть глядача до пошуку нових, цікавих та радісних змістів у буденних клопотах. Так, щоб ніжності та хороших емоцій стало в світі хоча б трошки більше!

 

Про авторів

Юлія Плетінка (Львів). Фотограф-любитель. Знайшла справу для душі під час декретної відпустки. «Завжди хотіла малювати, але якось не складалось, тому, мабуть, і зайнялась фотографією, - каже Юлія. - Але живопис, та й мистецтво в цілому, надихає завжди. Обожнюю імпресіоністів, модерн; ранкові прогулянки містом, яке ще бачить сни; ходити босоніж; йогу і медитації. Неймовірне натхнення завжди дарує природа, діти й улюблений Львів. Та й взагалі, творчий підхід в усьому -  чи то фотографія, чи виховання дітей, чи вибір сукні або приготування їжі - робить життя яскравішим! Сподіваюсь, незабаром до цього переліку додасться і малювання».

 

Наталія Яницька (Львів). Любов майстрині до плюшевих ведмедиків сягає корінням у далеке дитинство. «У мене було багато ведмежат, - каже Наталка, - однак найбільше запам’ятався блакитний, якого подарував дідусь…». Вже у свідомому віці майстер придбала собі німецького фабричного ведмедя і власноруч стала шити йому одяг. «Особливо йому пасувало новорічне вбрання, - усміхається авторка, - і він ставав гарною прикрасою поруч із ялинкою». А сім років тому Наталка з’ясувала, що ведмедика можна створити власноруч, ще й отримати від цього велике задоволення!

 

Олена Цілуйко (Львів). За освітою -  художник-реставратор, закінчила Львівську національну академію мистецтв. Першу ляльку з пап'є-маше зробила несподівано для себе самої п’ять років тому, відтоді ляльки стали улюбленим захопленням. «Мої роботи - кумедні, зворушливі, часом несподівані, - каже Олена. - Це не портретні зображення конкретних людей, а узагальнені образи. Вони є результатом спостережень, здивувань і захоплень навколишнім світом».

 

Катерина Кирилова (Львів). За освітою – журналіст. У світі авторської ляльки живе шостий рік. «Чимдалі чіткіше усвідомлюю, що прийшла до ляльок не випадково, - каже Катерина. – Це неймовірне відчуття керролівської порожнечі, коли ти падаєш, але тобі не страшно, бо знаєш: саме так і має бути!». У своїй роботі любить експериментувати – із розмірами, матеріалами, образами, втім, часто повертаючись до улюблених кольорів і тем. Ляльки майстрині є в збірках колекціонерів України, Росії, Італії, Іспанії та Білорусії.

1 листопада, у суботу, о 19:00 у кав’ярні «Штука» відбудеться концерт гурту «Троє зілля». Вхід вільний.

Група виконує українські народні пісні у стилі етно, додаючи джазові елементи. «Ми експериментуємо з бандурою та синтезаторно-перкусійним звучанням, не заганяючи себе в рамки».

А ще учасники просять приносити з собою музичні інструменти, - дитячі ксилофони, трикутники та інші, - та приводити дітей. Кому забракне інструменту, з  тим поділяться.

Будемо співати і грати разом! Приходьте!

 

Гурт "Троє зілля" започаткований у січні 2014 року. Перші виступи відбулись на сцені сучасної бандури на фестивалі "Країна мрій 2014", згодом - жваво концертували у Польщі.

Учасники: Анастасія Войтюк (бандура, спів), Ірина Лобанок (клавішні, спів), Станіслав Кирилов (джембе, дарбука, бонго).

Учасники гурту вже давно займаються музикою і грають у різних гуртах фолькового та інших спрямувань.

Більше інформації є тут - https://www.facebook.com/troyezillia

31 жовтня, у п’ятницю, о 18:00 кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на урочисте завершення виставки Юлії Мельник «33 корови і чорний кіт» у супроводі поезії Анни Дмитрів. Під час заходу відбудеться лекція «Арт-ринок: мистецтво колекціонувати та інвестувати в мистецтво». Вхід вільний.

Ключові питання, про які йтиме мова:

• чому варто інвестувати в твори мистецтва;
• який є сучасний арт ринок в Україні та світі;
• колекціонери та інвестори на арт-ринку, психологічні мотиви їх поведінки;
• ризики інвестування в мистецтво;
• у що варто вкладати кошти;
• правила успішного колекціонування творів мистецтва.

У понеділок 27 жовтня о 20:00 у «Штуці» - фламенко-збори на чолі з Олександром Ліпським.

Знайомство з фламенко розпочнеться з короткого історичного екскурсу і, звичайно ж, музики. Дізнаємося, що таке севільяна і тангос, послухаємо гітару, подивимося відео-фрагменти і, ймовірно, розпочнемо танцювальні заняття.

26 жовтня, у найближчу неділю, відбудеться екскурсія Ольги Лідовської «Довкола «Штуки». Початок о 16:00, місце зустрічі – у кав’ярні. Вартість екскурсії – 20 гривень.

Під час екскурсії учасники довідаються історію єврейської лікарні, що знаходиться на вулиці Якова Рапопорта, почують цікаві факти про її засновника, лікарів, що працювали тут і є відомими у європейській медицині.

Згодом, гуляючи вуличками Краківського передмістя, буде нагода оглянути будинки Кагалу, Яд Харузім та інших, що стали свідками довоєнного і повоєнного життя єврейської громади та її відродження у часи незалежності.

Насамкінець за філіжанкою кави згадаємо про людей, чи ї імена носять чотири вулиці нашого міста.

В неділю 26 жовтня о 19:00 у кав’ярні «Штука» - акустичний концерт гурту Джошуа Претта. Вхід вільний.

Гурт вже записав два студійних альбоми - “Broken Without You” та “Seven Times”.

 Інтернет-сторінка - http://joshuapratt.jimdo.com/

В суботу 25 жовтня у кав’ярні «Штука» відбудеться скрипковий концерт Лілії Бріль і Христини Сандецької. Початок о 19:00, вхід вільний.

Прозвучать:

• К. Гардель «Танго»;
• В. Косенко «Гавот»;
• Д. Шостакович «Іспанський танець»;
• М. Скорик «Мелодія»;
• Вeatles «Yesterday»;
• Л. Боккеріні «Менует»;
• К. Керн «Вальс»;
• К. Фролов «Жарт-сувенір»;
• A. Piazzolla «Oblivion»;
• А. Кос-Анатольський «Ой,ти дівчино...»;
• З. Фібіх «Поема»;
• О. Понамарьов «Я ніколи...»;
• А. Дюпарк «Полька»;
• А. Макарський «Вічна любов»;
• В. Івасюк «Водограй»;
• Океан Ельзи «Не питай»;
• українська народна пісня «Ой,чий то кінь стоїть...»;
• аркан.

У п’ятницю 24 жовтня о 19:00 кав’ярня «Штука» запрошує на музичний вечір «Джаз удвох». Вхід вільний.

Сергій Федоров гратиме на саксофоні, Микола Макаренко – на гітарі.

23 жовтня о 18:30 кав’ярня-галерея «Штука» та Клуб шанувальників Галичини запрошують на зустріч, присвячену історії львівських шахів. Розповідатиме Іван Яремко – колекціонер і спортивний журналіст, автор книг «100 персон львівського спорту» (2011), «100 футболістів Львова» (2012), «Золотий м’яч веселим поглядом» (2012), упорядник видання «Романтик шахів та його епоха. Степан Попель». Вхід вільний.

Мистецтво гри в шахи Західна Європа, ймовірно, перейняла ще у далекому XIст. У Львові ця інтелектуальна гра набула поширення в середині ХІХст. серед студентів. Офіційною точкою відліку історії шахів нашого міста вважається заснування Львівського Шахового Клубу 25 листопада 1894 року, учасниками якого стали 45 осіб на чолі з графом Міхалом Мйончинським. Зрозуміло, що перипетії ХХ століття припиняли розвиток гри, але час до, між та після воєн ефективно використовувався спортивними ентузіастами.

Які ще шахові організації існували у Львові? Чи були серед львів’ян гросмейстери світового рівня, а серед них - українці? Ці та чимало інших фактів із минулого та сучасного львівських шахів почуємо на зустрічі у четвер.

 

Засідання Клубу шанувальників Галичини відбуваються щомісяця.

Організатор – кав’ярня-галерея «Штука»