У неділю 27 липня кав’ярня «Штука» запрошує на скрипковий концерт Вероніки Шукайло і Христини Сандецької. Початок – о 19:30, вхід вільний.

Джазові і класичні твори лунатимуть впродовж години.

У неділю 20 липня о 19:30 кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на музичний вечір Анастасії Федюк (фортепіано) та Аліни Сапункової (фагот). Вхід вільний.

Програма вечора:

• A. Piazolla – Libertango;
• Adele - Skyfall; Someone like you;
• Sting - English man in NY;
• Sting -  Fields of gold;
• Sting - Shape of my heart;
• K. Perry - Unconditionally; Firework;
• The Beatles - Let it be; Yesterday;
• R. Williams – Feel;
• E. Piaf - Hymne a L'amour;
• F. Sinatra - Fly me to the Moon;
• F. Sinatra - My way.

19 липня, в суботу, о 19:30 у кав’ярні «Штука» відбудеться фортепіанний концерт Анастасії Федюк. Вхід вільний.

Серед запланованих композицій:

• Й. С. Бах - Прелюдія C-dur;
• В. Барвінський – Прелюдія;
• Г. Сасько – Блюз, Джаз-вальс;
• Б. Барток - Вечір в селі;
• К. Дебюссі - Місячне сяйво;
• П. Чайковський - Червень; Жовтень (з циклу «Пори року»);
• Ф. Шопен - Балада #3; Забутий вальс; Етюди #13 і #14;
• Ф. Ліст - Концертний етюд #3.

17 липня, у четвер, о 18:30 кав’ярня «Штука» запрошує на зустріч Клубу шанувальників Галичини, присвячену скульпторові Григорію Кузневичу. Розповідатиме Степан Пахолко - дослідник української фалеристичної спадщини, автор кількох книг і численних публікацій на цю тему.

Григорій Кузневич – талановитий український скульптор, розквіт творчості якого припав на період 1882-1914 років. Сьогодні найбільш відомі роботи майстра – «Фортуна звеличує працю» на будівлі львівського етнографічного музею та алегорична композиція над порталом залізничного вокзалу. Натомість, у 1937 році мистецтвознавець Микола Голубець стверджував, що «найкращий із його творів — «Гончар», який декорує вестибюль Промислового музею у Львові; цікавий також його «Перший хлібороб». Пізніші його твори — це вже речі слабші, виконані на замовлення осіб і груп, які не звикли кермуватися суто мистецькими вимогами». На жаль, згадані ним скульптури до нашого часу не збереглися.

Під час лекції матимемо нагоду довідатись про знахідки Степана Пахолка у творчості та біографії видатного українського митця.

Засідання Клубу шанувальників Галичини відбуваються щомісяця.

Організатор – кав’ярня-галерея «ШТУКА»

11, 12 і 13 липня з нагоди акції «Ніч у Львові» кав’ярня «Штука» підготувала для гостей насичену програму:

• 11 липня, п’ятниця – музичний вечір Ірини Лобанок (фортепіано) і Ростислава Гавриша (тенор-саксофон);
• 12 липня, субота – акустичний концерт дуету гітаристів Віталія Сичака та Івана Федоришина;
• 13 липня, неділя – музичний вечір Андрія Гедзика (саксофон) і Данила Саєнка (фортепіано).

Початок концертів о 20:30.

Музичні заходи відбуватимуться на тлі виставки картин Олени Фрідман «Чарівність львівської сецесії», виконаних у техніці холодного батику.

Вхід вільний. Резервація столиків за телефоном – 097 586 81 95.

9 і 10 липня, у середу та четвер, о 20:00 кав’ярня «Штука» запрошує на вечори романсу Майка Кауфмана-Портнікова і Тетяни Сукоркіної «Те, що ми маємо сказати…». Вхід вільний.

«Те, що ми маємо сказати…» - вистава-діалог актриси, екскурсовода Тетяни Сукоркіної та піаніста, композитора, актора Майка Кауфмана-Портнікова. Глядачі стануть свідками «обміну» спогадами і романсами - старовинними та сучасними, українськими, російськими, єврейськими та польськими.

У неділю 6 липня о 19:30 кав’ярня «Штука» запрошує на музичний вечір «Мелодії з мандрівок» піаністки Ірини Лобанок і тенор-саксофоніста Ростислава Гавриша. Вхід безкоштовний.

У програмі:

• Franz Schubert “Serenade”;
• Earle Hagen "Harlem Nocturne";
• Erroll Garner "Misty";
• Reginald De Koven "Oh Promise Me";
• Cowboy song "Red River Valley";
• Edward MacDowell "To A Wild Rose";
• Ethelbert Nevin "Mighty Lak' a Rose";
• Sebastian Yradier "La Paloma";
• Vincenzo di Chiara "La Spagnola";
• G.H.Matos Rodriquez "La Cumparsita";
• Franz Lehar "Vilia";
• Friedrich von Flotow "Ah! So Pure";
• Nikolai Rimsky-Korsakoff "Song Of India".

У п‘ятницю 4 липня о 18:00 в рамках фестивалю «LVIVKLEZFEST 2014» та за сприяння благодійного фонду «Хесед-Ар’є» кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на відкриття виставки картин Олени Фрідман «Чарівність львівської сецесії». Експозиція триватиме до 31 липня. Вхід вільний.

Інколи чуємо, що Львів – одна із неповторних «перлин сецесійної архітектури» у цілому світі. Сецесія й справді тут часто себе виявляє: загадковими знаками, обличчями на стінах, зображеннями екзотичних рослин і птахів, складними римськими числами, великою кількістю веж на дахах і порожніх віконець, крізь які проглядаються маленькі шматочки неба, постатями середньовічних лицарів та оголених міфічних німф і муз...

Усе це неповторне розмаїття втілене на шовку Оленою Фрідман. Заходьте, буде цікаво!

Про автора

Народилась у Львові 22 серпня 1989 року.

Образотворчим мистецтвом почала займатись в арт-студії при благочинному фонді «Хесед-Ар’є», де вперше мала можливість виставити свої роботи.

Захопившись батиком всерйоз, вирішила зробити його своїм фахом і вступила до Львівського коледжу легкої промисловості. У 2012 році продовжила навчання в Київському національному університеті технологій та дизайну.

Працює вже керівником однієї з творчих майстерень арт-студії.

Учасник багатьох художніх виставок, автор трьох персональних виставок.

Картини знаходяться в особистих колекціях відомих українців, а ще - у Китаї, Америці, Ізраїлі та Австралії.

У середу 2 липня о 19:00 у кав’ярні відбудеться майстер-клас «Все про відпочинок у Карпатах: що робити у горах влітку». Організатор – Школа конкурентних рішень KI School. Вхід вільний.

Під час зустрічі буде нагода розпитати про:

• де і як відпочити у Карпатах;
  
• що цікавого можна побачити;
• як провести дозвілля;
  
• як доїхати до місця відпочинку.
  

І ще обговорити варіанти проживання — від літніх дерев’яних будиночків і приватного сектору до чотиризіркових готелів, та національну кухню, її особливості у різних регіонах.

Школа конкурентних рішень KI School - http://school.karpaty.info/

У вівторок 1 липня о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Педро Гонсалеза-Рубіо «До моря» (Мексика, 2009).

Море повільно наближається. Ми можемо до нього не доїхати цього року – такий час… Але ніщо не заважає йому шуміти у снах і бачитись у мріях.

Для мене, як і багатьох інших, у кого відсутня проста матриця відпочинку, море – це перш за все візуальний образ свободи. Позаду, на березі, твоя історія, попереду – за синім горизонтом – свобода твого майбутнього.

Але є й такі, для кого море – це спосіб утечі від цивілізації і границя, де можна будувати власний світ.

Багато великих чоловіків минулого шукали у морі серединний шлях між свободою в рамках цивілізації та виходом за її межі у світ тотожності з природою. Джон Стейнбек, Алехо Карпентьєр, Ернест Гемінгвей, Джек Лондон, Джозеф Конрад, Поль Гоген – це лише деякі з тих, про кого ми знаємо. Але насправді їх значно більше.

Про тих, справжніх, але невідомих загалу, фільм мексиканського дебютанта Педро Гонсалеза-Рубіо “До моря”. Майже документальний, але й практично художній, фільм розповідає притчу-з-життя про трьох чоловіків, з різних поколінь, але одного роду, які живуть у гармонії з природою. Головні стосунки – між батьком-карибським рибалкою та його п’ятирічним сином, який з матір’ю живе в Італії – розвиваються упродовж короткого часу перебування малого у рибальській хижі, де він переймає мудрість діда та вчиться любити тата. Довгою у часі, міцною любов’ю, яка стане сильнішою за відстань до Європи. Але хлопець вчиться також любити і світ – той що над водою та під нею – у спокої та шумі хвиль, під розмірений неспіх щоденної праці бідних рибалок.

Фільм досягає дивовижного ефекту. Насправді, це не малий входить у світ, а ми, зішкрябуючи коросту матеріальної цивілізації та нашого хворого на марнославство українського суспільства, відновлюємо силу зору та глибину почуттів. Немов на вітрі морському виполощуємо забруднілу від компромісів душу.

Прекрасний фільм, короткий та вичерпний, очам любий та серцю зрозумілий. Елегантне і наполегливе запрошення до моря. Не стільки курортного. А туди, де ще не змилися хвилями сліди великих чоловіків минулого…

Олег Яськів

Alamar, Pedro González-Rubio, 2009

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/