Тандем двох поетів Андрія Грецького та Ірини Новіцької відбудеться 26 квітня 2011 року о 18:30. Говоритимемо про романтичні стосунки між поетами, про зближення і розриви, про інтимну лірику та відображення приватного життя у творчості. Поміркуємо, чи можна звабити або повернути втрачену любов віршами. І принагідно презентуватимемо дебютну збірку Андрія Грецького «Осінні передмови». Андрій Грецький Народився 1987 року у Львові, науковець, поет, організатор літературних акцій, перформер, пошуковець, експерементатор. Навчався у НУ «Львівська Політехніка», факультет ІТРЕ. Наприкінці 2008 створив літературне об’єднання «Львівська Гільдія Поетів». Друкувався у антології «Березневі коти», мистецькому часописі «Захід-Схід» та кількох мережевих виданнях. Організатор дискусії у форматі круглого столу у рамках форуму видавців у Львові: «Герметична поезія», проекту «СпаСи Слова (Фосинтеза)», різних провокативних сюжетів. Пише герметичну прозу, займається програмуванням та дослідженнями. Блог andreamster.livejournal.com. Ірина Новіцька Народилася 1981 в містечку Комарно на Городоччині. Там і живу (вірніше, ночую). Отримала освіту в ЛНУ ім. Франка (1998-2003). Вчилася в аспірантурі ЛВІЛШ (2003-2006), набираюся відваги підготувати і захистити дисертацію. Філолог. Критик. Трохи перекладач. За фахом літературний редактор. Головні публікації: «Четвер» (2003, 2008), «Digital Романтизм» (2007), альманахи Міжнародного літературного фестивалю в рамках Форуму видавців у Львові (2008, 2009), «Золота доба» (2007), «Нова проза» (2008), «Березіль» (2008), «Кур’єр Кривбасу» (2009), «Захід-Схід» (2008, 2009), «Ляляк» (2010). Критика: «Мистецькі грані» (2009, 2010), «Культреванш» (2010-2011). Перекладала Е. А. По, окремі тексти Я. Дягілєвої та С. Сурганової, К. Кінчева, В. Цоя, К. Реуцького, А. Вознєсєнського, В. Маяковського, А. Сваровскі. Брала участь у багатьох поетичних акціях і фестивалях у різних містах України. Лауреат конкурсу «Поетичні майстерні» (2000, 2001), конкурсу видавництва «Смолоскип» (2006, 2009), премії «Культреванш». Маю сина, якого натепер не виховую. Шлюб перебуває у стадії мирних переговорів. Координатор проекту: +38 (063) 6857014

У вівторок 12 квітня о 18:30 в кав'ярні-галереї "Штука" учасники Клубу шанувальників Галичини говоритимуть про Миколу Чарнецького. Приводом до розмови є 52-гі роковини з дня смерті блаженного УГКЦ, про особистість якого розповідатиме отець Севастіян Дмитрух, голова комісії сакрального мистецтва Львівської архиєпархії УГКЦ. Микола Чарнецький народився та виріс на Станіславщині, був найстаршим із 9-ти дітей. Там же ж закінчив духовну семінарію, згодом вступив в Українську Колегію в Римі, де стає доктором богослов'я. Священник та монах, що пильно плекав в серці любов до Бога, у 1931р. призначений Папою Пієм XI титулярним єпископом для українців-католиків Волині та Полісся. Отець Р. Костенобль: "Всюди він уходив за святого монаха і місіонера. Не менше в Згромадженні завжди уважали його чоловіком Божим, повним любови Бога і душ...". З 1941р. єпископ Чарнецький був викладачем Львівської Богословської Академії. У 1945-му потрапив до жорстоких рук НКВД: спершу його чекали допити й катування у львівській тюрмі, згодом - впродовж 10 років у 30 різних сибірських в'язницях і таборах примусової праці. Аби уникнути звинувачень у смерті єпископа, радянська влада повертає виснаженого та хворого отця доживати останні роки у Львові. 24 квітня 2001р. Папа Іван Павло ІІ підписав декрет про беатифікацію єпископа Миколая Чарнецького як блаженного мученика за Христову Віру.

З 1 по 30 квітня кав’ярня-галерея «Штука» запрошує оглянути виставку мініатюрних великодніх писанок з бісеру, автором яких є львів’янка Наталя Турко. Відкриття виставки відбудеться 1 квітня, у п’ятницю, о 18:00. Ось що розповідає про свої роботи майстриня: «Бісер вабив мене з дитинства. Завжди хотілося зробити з нього неповторні різнобарвні дрібнички-цукерки, які б тішили та підіймали настрій кожній душі, яка до них усміхнеться». Запрошуємо на виставку впродовж квітня з 9 до 22:00. Довідка Наталія Турко за фахом - професійний музикант. Закінчила Львівську консерваторію по класу альта. З 1993 року і до тепер часто гастролює за кордоном у складі камерного та симфонічного оркестрів, співпрацюючи з відомими диригентами та світовими музичними агенціями у багатьох країнах Європи, Латинської Америки та Близького Сходу. Авторка є членкинею Львівського центру народної творчості, брала участь у численних виставках із різноманітними роботами з бісеру. Особливий інтерес викликають оригінальні образи власної розробки.

З 1 по 30 квітня у кав’ярні-галереї «Штука» триватиме виставка картин Марисі Рудської «Кишеньковий світ», відкриття якої відбудеться у п’ятницю 1 квітня о 18:00 у супроводі виступу гурту «Один в Каное». Герої кишенькового світу Марисі – трохи дитячі, зворушливі та добрі. Кожна картина викликає у глядача найтепліші емоції, подібні до щирої розмови із близьким другом. Ледь помітний сум самотності, затишок обіймів та сміливі мрії – ось лише кілька тем, які є у роботах художниці. Марися Рудська – молодий художник, живе і навчається в Києві. Автор уже трьох персональних виставок: «Червона магія» у книгарні «Є» (листопад 2009р., Харків), «Сни та фосфени» у кав’ярні “Coffta” (лютий-березень 2010р., Київ), «Край неперелітних див» (лютий 2011р., Київ). Працює Марися у різноманітних техніках, хоча експонуватимуться роботи, здебільшого намальовані акварелями. Отож, аби замешкати у доброму світі героїв Марисі Рудської, запрошуємо у кав’ярню щодня з 9 до 22:00. Довідка Більше інформації про автора можна знайти тут: - http://smugasta.livejournal.com/; - http://smugasta.sumno.com/.

У вівторок 29 березня о 18:30 у кав’ярні-галереї «Штука» відбудеться уже друга весняна зустріч Клубу шанувальників Галичини. Цього разу мова йтиме про зміни, які переживали львівські вулиці, а розповідатиме про них історик Іван Сварник. «У Львові я пам’ятав певні вулиці, як був хлопцем. До виїзду з України ходив у храм Святого Юра один раз. Та частина міста була мені невідома, то я там губився. Коли я повернувся до Львова, то треба було часами на якусь адресу попасти. Питаю одного, другого – не знає. Нарешті я зрозумів, як то робити, - коли шукав якусь вулицю, питав найстарішу бабусю, яку бачив. Бо вона ще пам’ятала, як то було тоді, коли я був дитиною», - розказував Любомир Гузар в одному інтерв’ю. Якими були назви вулиць, по яких ми крокуємо щодня на роботу, в театр чи кафе, за Австро-Угорщини, Польщі чи Радянського Союзу? Які аргументи брались до уваги, коли їх перейменовували після проголошення незалежності? Почути цікаві факти та відповіді на ці питання зможемо від справжнього знавця, оскільки Іван Сварник – один із учасників групи при Комісії національного відродження Львівської міськради, що була створена для перейменування вулиць на початку 1990-х.

Тандем письменниць Катерини Оніщук та Альбіни Позднякової відбудеться 15 березня 2011 року о 18:30 у кав’ярні-галереї «Штука» Це буде розмова без модератора або глибинне інтер’ю письменниць-подруг про взаємовпливи. Трохи відходячи від теми стику мистецтв, поговоримо про внутрішнє сприйняття власних текстів, про те, як вони приходять і з якого сміття народжуються. Поміркуємо, чи насправді є важливим перший читач, і чи може близька людина бути добрим критиком. Катерина Оніщук Народилася 1982 р. у містечку Млинів на Рівненщині. Письменниця, перекладач, редактор. Закінчила Рівненський гуманітарний університет (за фахом – біолог) та Інститут післядипломної освіти при ЛНУ ім. Івана Франка (за фахом – філолог англійської мови). З 2002 р. мешкає у Львові. Авторка двох опублікованих поетичних збірок («Повінь», 2002; «Пілігрим», 2003); переможниця конкурсу «Гранослов» за поетичну збірку «Ангел’о’ліття» та дипломантка конкурсу «Привітання життя» за збірку «Танці богів і дерев» (обидві добірки наразі існують лише в машинописному варіанті). Друкувалася у різноманітній літературній періодиці (УЛГ, журнал «Дніпро» й «Provocatio», мистецький альманах «Терен», міжнародний альманах «Провінція» тощо). За її віршами учасники театральної формації «МАПА.UA» поставили міні-виставу «Мандри язичниці». В перекладі К. Оніщук у видавництві «Астролябія» побачили світ твори найвідомішого у світі майстра фентезі Дж. Р. Р. Толкіна «Сказання про дітей Гуріна», «Сильмариліон», «Сказання з Небезпечного Королівства», «Легенда про Сіґурда й Ґудрун» (два останні — у співпраці з київською перекладачкою Оленою О’Лір) і знаного польського письменника А. Шклярського «Томек у країні кенгуру». Альбіна Позднякова Народилась 1983 року у місті Львові. Письменниця, перекладач, орагізатор різноманітних літературних дійств. Співупорядниця квір-антології «120 сторінок Содому» (Сучасна світова лесбі/ґей/бі література. «Критика», Київ, 2009). Лауреат фестивалю «Екоарт» (Донецьк, 2007) та конкурсу «Гранослов» (2007). Посіла 3 місце у конкурсі «Смолоскип» (2008) за роман «По той бік ковдри». Посіла 2 місце у конкурсі «Просто так» в номінації «Поезія» (Коростень, 2010). Поезія та проза друкувались у антології «Літпошта», у антології «Березневі коти», у журналі «Золота Доба», журналі «ШО», в «Українській Літературній Газеті» та інших виданнях. Критичні статті друкувалися у виданнях «Критика», «Київська Русь», «postПоступ», «Просто неба», «Дніпро». Веде рубрику «Труднощі перекладу» у журналі «ШО». Перекладає з англійської, польської, білоруської та російської. Організатор літературно-мистецького фестивалю «наЛІТ»-2006 та -2007 у Львові. Організатор літературних читань «Пожежна драбина» в рамках театрального фестивалю «Драбина» у Львові. Координатор проекту «8 поеток на 8 березня» (Львів, Тернопіль, Івано-Франківськ, Київ та Ніжин, 2009), «8 поетів на 8 березня» (Львів, Київ, 2010) та «8 перекладачок» (Львів, 2011). Координатор поетичних читань в рамках проекту «Жінка 3000» (Львів, Одеса, Сімферополь та Харків, 2010). Координатор проекту: +38 (063) 6857014.

12 березня, у суботу, о 15:00 кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на лекцію Оксани Бойко, провідного архітектора інституту Укрзахідпроектреставрація, «Історія господарів Краківського передмістя». Урбаністичний розвиток Львова спричинився до утворення нового «міста в мурах», перетворивши княже місто в передмістя. Цей розвиток зумовив появу в місті і двох юдейських громад: міської та передміської. Княже місто перетворилося у передмістя, назване Краківським, яке розкинулося на правому березі Полтви та західних схилах Замкової гори. Юдейська спільнота була однією з найдавніших мешканців цієї частини Львова. Цікавим буде довідатись, як і коли було засновано цю громаду, про її розвиток та стосунки з середміською юдейською громадою, культурні особливості й архітектурні традиції, а також про видатних особистостей та їх роль у житті Львова.

А 8-го березня кав'ярня-галерея "Штука" запрошує усіх своїх любих гостей - пань та панянок - доповнити гарячий чай товариством апетитного чоловіка :)

«Масляна, Масляна, яка ти маленька. Якби тебе сім неділь, а посту їдненька». 4 березня, у п’ятницю, о 16:00 кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на свято Масляної. Масляна – це останній тиждень перед Великоднім постом, що символізує перехід від зими до весни. Це веселе свято, багате народними традиціями та обрядами. Саме про них розповість у кав’ярні пані Леся Блок. Лариса Євгенівна – мисткиня, чия фантазія знайшла втілення у зворушливих скульптурах з підручних матеріалів (бляшанок з-під пива, непотрібного одягу, пластикових пляшок тощо), які прикрашають її подвір’я, що знаходиться у Львові на вул. Сельських.

1 березня, у вівторок, кав’ярня-галерея «ШТУКА» запрошує усіх шанувальників джазу на святкування 107 річниці з дня народження Ґленна Міллера – однієї із найяскравіших зірок американської джазової музики, тромбоніста, аранжувальника та лідера біґ-бендів. Слава найбільш популярного лідера біґ-бендів у США прийшла до Ґленна Міллера відносно пізно, користувався він нею недовго – лише з весни 1939 до осені 1942 року. Проте впродовж цього періоду Міллер домінував у національній популярній музиці, а згодом життя підтвердило його реноме найбільш стабільної фігури ери свінгу. Для відвідувачів кав’ярня підготувала невеличку пам’ятку про життя і творчість уродинника, а послухати запальні свінгові ритми його оркестрів можна буде з 9.00 до 17.00. Довідка: Glenn Miller на YouTUBE - http://www.youtube.com/watch?v=xPXwkWVEIIw