З 1 по 31 травня 2011 року кав’ярня-галерея «ШТУКА» запрошує переглянути виставку світлин на тему «Б’ютифул Карпати: від Петроса до Попа Івана» та вибрати найкращу роботу. Відкриття фотоконкурсу у кав’ярні відбудеться 3 травня, у вівторок, о 17.30. Відчуття свободи, що дарують гори; таємниці, про які вони мовчать; щирість та привітність, характерна мандрівникам та місцевим збирачам афин; почергові радість та розпач, поки змучені ноги несуть все вище і вище; ейфорія від їжі, на яку вдома кидався хіба зверхній погляд… Все це живе у спогадах відчайдухів, що без сумнівів покидають долини та подаються дгорі, де гори димлять, а хмари чіпляються за їх верхівки. Єдине, що можна забрати з собою звідти, - то прегарні знимки, які іншими просто не виходять. Аби поділитись приємними згадками, навіяти неприборканої охоти до мандрівок тим, хто ще не бував у Карпатах, та відкрити літній спортовий сезон, кав’ярня-галерея «Штука» запросила усіх охочих – професіоналів та аматорів – до фотозмагання на найкращу знимку з Чорногірського хребта. З 17 січня, часу початку конкурсу, по 31 березня, кав’ярнею було зібрано 271 фото авторів не лише з України, а й з Польщі. 39 найкращих було відібрано журі, до якого увійшли: Назар Барабаш – фотограф найбільшого каталогу карпатської туристики «Карпати.info», Євген Булавін – арт-директор кав’ярні «Штука», Андрій Гелей – художник-дизайнер, Юрій Дячишин - фотограф, Тарас Стефанишин – мистецтвознавець. Учасниками виставки-фотоконкурсу є автори не лише зі Львова, а й Івано-Франківська, Києва, Луцька, Тернополя, і навіть Варшави: Тарас Бандрівський, Роман Бондар, Петро Борис, Михайло Бутрін, Тарас Валько, Галина Воробей, Маркіян Галабала, Руслан Ганущак, Руслан Гарматюк, Ірина Глущук, Юлія Дєдик, Мирослав Дзвонковський, Марта Дропа, Юрій Еліяшевський, Ярослав Лабаз, Ірина Левчук, Василь Лецин, Ірина Луць, Оксана Мальцева, Тарас Миська, Катерина Москалюк, Павло Накрийко, Роман Печижак, Артур Пєцик, Ігор Пунда, Андрій Сазанський, Олександра Сендецька, Богдан Сич, Світлана Сорокатюк, Тарас Товкун, Тарас Чаус, Едуард Шевчук. Впродовж травня кав’ярня-галерея «Штука» запрошує відвідувачів приєднуватись до вибору переможця, а також - долучатись до голосування на Інтернет–ресурсі «Lviv Online». Призи для 3-х фіналістів: грошовий сертифікат для друку власної фотокниги від партнера заходу – компанії «Цифролаб», подарунок від Інтернет-магазину спортивного спорядження “Gorgany.com” та вечір для двох у кав’ярні «Штука».А головний приз від інформаційного каталогу «Карпати.info» для автора світлини, що набере найбільшу кількість голосів, - вікенд для двох у готельно-ресторанному комплексі «Гостинець», що у с. Кривопілля Верховинського району. Довідка Головний партнер заходу – інформаційний каталог карпатської туристики «Карпати.info». Партнери: - «Львів Онлайн. Путівник подій у місті»; - компанія «Цифролаб»; - Інтернет-магазин спортивного спорядження “Gorgany.com”; - туроператор vidviday.com.ua.

29 квітня о 18:30 у кав'ярні "Штука" знову зберуться любителі історії рідного краю, темою до розмови яких будуть "Латинські написи Львова". Про красу забутих слів говоритимемо із Наталею Віхоть - викладачем латині у семінарії Отців Василіян у Брюховичах. Написи на фасадах та стінах найстаріших кам'яниць міста зупиняють погляди перехожих, але не завжди змушують задуматись, що ж вони означають. Латинські написи у Львові зустрічаються часто - на житлових будинках, університетах та цвинтарях, у каплицях та храмах, та належать до різних часів. Чим є ці вкарбовані у довговічний камінь слова? Окрасою, поштовхом до роздумів про вічне, підписом будівничого, спробою продовжити на століття пам'ять про заможних власників, меценатів чи визначну подію? Глибокі, повчальні, інколи дотепні, вони варті нашої уваги, тож запрошуємо на цікаву ілюстровану розповідь у п'ятницю.

Тандем двох поетів Андрія Грецького та Ірини Новіцької відбудеться 26 квітня 2011 року о 18:30. Говоритимемо про романтичні стосунки між поетами, про зближення і розриви, про інтимну лірику та відображення приватного життя у творчості. Поміркуємо, чи можна звабити або повернути втрачену любов віршами. І принагідно презентуватимемо дебютну збірку Андрія Грецького «Осінні передмови». Андрій Грецький Народився 1987 року у Львові, науковець, поет, організатор літературних акцій, перформер, пошуковець, експерементатор. Навчався у НУ «Львівська Політехніка», факультет ІТРЕ. Наприкінці 2008 створив літературне об’єднання «Львівська Гільдія Поетів». Друкувався у антології «Березневі коти», мистецькому часописі «Захід-Схід» та кількох мережевих виданнях. Організатор дискусії у форматі круглого столу у рамках форуму видавців у Львові: «Герметична поезія», проекту «СпаСи Слова (Фосинтеза)», різних провокативних сюжетів. Пише герметичну прозу, займається програмуванням та дослідженнями. Блог andreamster.livejournal.com. Ірина Новіцька Народилася 1981 в містечку Комарно на Городоччині. Там і живу (вірніше, ночую). Отримала освіту в ЛНУ ім. Франка (1998-2003). Вчилася в аспірантурі ЛВІЛШ (2003-2006), набираюся відваги підготувати і захистити дисертацію. Філолог. Критик. Трохи перекладач. За фахом літературний редактор. Головні публікації: «Четвер» (2003, 2008), «Digital Романтизм» (2007), альманахи Міжнародного літературного фестивалю в рамках Форуму видавців у Львові (2008, 2009), «Золота доба» (2007), «Нова проза» (2008), «Березіль» (2008), «Кур’єр Кривбасу» (2009), «Захід-Схід» (2008, 2009), «Ляляк» (2010). Критика: «Мистецькі грані» (2009, 2010), «Культреванш» (2010-2011). Перекладала Е. А. По, окремі тексти Я. Дягілєвої та С. Сурганової, К. Кінчева, В. Цоя, К. Реуцького, А. Вознєсєнського, В. Маяковського, А. Сваровскі. Брала участь у багатьох поетичних акціях і фестивалях у різних містах України. Лауреат конкурсу «Поетичні майстерні» (2000, 2001), конкурсу видавництва «Смолоскип» (2006, 2009), премії «Культреванш». Маю сина, якого натепер не виховую. Шлюб перебуває у стадії мирних переговорів. Координатор проекту: +38 (063) 6857014

У вівторок 12 квітня о 18:30 в кав'ярні-галереї "Штука" учасники Клубу шанувальників Галичини говоритимуть про Миколу Чарнецького. Приводом до розмови є 52-гі роковини з дня смерті блаженного УГКЦ, про особистість якого розповідатиме отець Севастіян Дмитрух, голова комісії сакрального мистецтва Львівської архиєпархії УГКЦ. Микола Чарнецький народився та виріс на Станіславщині, був найстаршим із 9-ти дітей. Там же ж закінчив духовну семінарію, згодом вступив в Українську Колегію в Римі, де стає доктором богослов'я. Священник та монах, що пильно плекав в серці любов до Бога, у 1931р. призначений Папою Пієм XI титулярним єпископом для українців-католиків Волині та Полісся. Отець Р. Костенобль: "Всюди він уходив за святого монаха і місіонера. Не менше в Згромадженні завжди уважали його чоловіком Божим, повним любови Бога і душ...". З 1941р. єпископ Чарнецький був викладачем Львівської Богословської Академії. У 1945-му потрапив до жорстоких рук НКВД: спершу його чекали допити й катування у львівській тюрмі, згодом - впродовж 10 років у 30 різних сибірських в'язницях і таборах примусової праці. Аби уникнути звинувачень у смерті єпископа, радянська влада повертає виснаженого та хворого отця доживати останні роки у Львові. 24 квітня 2001р. Папа Іван Павло ІІ підписав декрет про беатифікацію єпископа Миколая Чарнецького як блаженного мученика за Христову Віру.

З 1 по 30 квітня кав’ярня-галерея «Штука» запрошує оглянути виставку мініатюрних великодніх писанок з бісеру, автором яких є львів’янка Наталя Турко. Відкриття виставки відбудеться 1 квітня, у п’ятницю, о 18:00. Ось що розповідає про свої роботи майстриня: «Бісер вабив мене з дитинства. Завжди хотілося зробити з нього неповторні різнобарвні дрібнички-цукерки, які б тішили та підіймали настрій кожній душі, яка до них усміхнеться». Запрошуємо на виставку впродовж квітня з 9 до 22:00. Довідка Наталія Турко за фахом - професійний музикант. Закінчила Львівську консерваторію по класу альта. З 1993 року і до тепер часто гастролює за кордоном у складі камерного та симфонічного оркестрів, співпрацюючи з відомими диригентами та світовими музичними агенціями у багатьох країнах Європи, Латинської Америки та Близького Сходу. Авторка є членкинею Львівського центру народної творчості, брала участь у численних виставках із різноманітними роботами з бісеру. Особливий інтерес викликають оригінальні образи власної розробки.

З 1 по 30 квітня у кав’ярні-галереї «Штука» триватиме виставка картин Марисі Рудської «Кишеньковий світ», відкриття якої відбудеться у п’ятницю 1 квітня о 18:00 у супроводі виступу гурту «Один в Каное». Герої кишенькового світу Марисі – трохи дитячі, зворушливі та добрі. Кожна картина викликає у глядача найтепліші емоції, подібні до щирої розмови із близьким другом. Ледь помітний сум самотності, затишок обіймів та сміливі мрії – ось лише кілька тем, які є у роботах художниці. Марися Рудська – молодий художник, живе і навчається в Києві. Автор уже трьох персональних виставок: «Червона магія» у книгарні «Є» (листопад 2009р., Харків), «Сни та фосфени» у кав’ярні “Coffta” (лютий-березень 2010р., Київ), «Край неперелітних див» (лютий 2011р., Київ). Працює Марися у різноманітних техніках, хоча експонуватимуться роботи, здебільшого намальовані акварелями. Отож, аби замешкати у доброму світі героїв Марисі Рудської, запрошуємо у кав’ярню щодня з 9 до 22:00. Довідка Більше інформації про автора можна знайти тут: - http://smugasta.livejournal.com/; - http://smugasta.sumno.com/.

У вівторок 29 березня о 18:30 у кав’ярні-галереї «Штука» відбудеться уже друга весняна зустріч Клубу шанувальників Галичини. Цього разу мова йтиме про зміни, які переживали львівські вулиці, а розповідатиме про них історик Іван Сварник. «У Львові я пам’ятав певні вулиці, як був хлопцем. До виїзду з України ходив у храм Святого Юра один раз. Та частина міста була мені невідома, то я там губився. Коли я повернувся до Львова, то треба було часами на якусь адресу попасти. Питаю одного, другого – не знає. Нарешті я зрозумів, як то робити, - коли шукав якусь вулицю, питав найстарішу бабусю, яку бачив. Бо вона ще пам’ятала, як то було тоді, коли я був дитиною», - розказував Любомир Гузар в одному інтерв’ю. Якими були назви вулиць, по яких ми крокуємо щодня на роботу, в театр чи кафе, за Австро-Угорщини, Польщі чи Радянського Союзу? Які аргументи брались до уваги, коли їх перейменовували після проголошення незалежності? Почути цікаві факти та відповіді на ці питання зможемо від справжнього знавця, оскільки Іван Сварник – один із учасників групи при Комісії національного відродження Львівської міськради, що була створена для перейменування вулиць на початку 1990-х.

Тандем письменниць Катерини Оніщук та Альбіни Позднякової відбудеться 15 березня 2011 року о 18:30 у кав’ярні-галереї «Штука» Це буде розмова без модератора або глибинне інтер’ю письменниць-подруг про взаємовпливи. Трохи відходячи від теми стику мистецтв, поговоримо про внутрішнє сприйняття власних текстів, про те, як вони приходять і з якого сміття народжуються. Поміркуємо, чи насправді є важливим перший читач, і чи може близька людина бути добрим критиком. Катерина Оніщук Народилася 1982 р. у містечку Млинів на Рівненщині. Письменниця, перекладач, редактор. Закінчила Рівненський гуманітарний університет (за фахом – біолог) та Інститут післядипломної освіти при ЛНУ ім. Івана Франка (за фахом – філолог англійської мови). З 2002 р. мешкає у Львові. Авторка двох опублікованих поетичних збірок («Повінь», 2002; «Пілігрим», 2003); переможниця конкурсу «Гранослов» за поетичну збірку «Ангел’о’ліття» та дипломантка конкурсу «Привітання життя» за збірку «Танці богів і дерев» (обидві добірки наразі існують лише в машинописному варіанті). Друкувалася у різноманітній літературній періодиці (УЛГ, журнал «Дніпро» й «Provocatio», мистецький альманах «Терен», міжнародний альманах «Провінція» тощо). За її віршами учасники театральної формації «МАПА.UA» поставили міні-виставу «Мандри язичниці». В перекладі К. Оніщук у видавництві «Астролябія» побачили світ твори найвідомішого у світі майстра фентезі Дж. Р. Р. Толкіна «Сказання про дітей Гуріна», «Сильмариліон», «Сказання з Небезпечного Королівства», «Легенда про Сіґурда й Ґудрун» (два останні — у співпраці з київською перекладачкою Оленою О’Лір) і знаного польського письменника А. Шклярського «Томек у країні кенгуру». Альбіна Позднякова Народилась 1983 року у місті Львові. Письменниця, перекладач, орагізатор різноманітних літературних дійств. Співупорядниця квір-антології «120 сторінок Содому» (Сучасна світова лесбі/ґей/бі література. «Критика», Київ, 2009). Лауреат фестивалю «Екоарт» (Донецьк, 2007) та конкурсу «Гранослов» (2007). Посіла 3 місце у конкурсі «Смолоскип» (2008) за роман «По той бік ковдри». Посіла 2 місце у конкурсі «Просто так» в номінації «Поезія» (Коростень, 2010). Поезія та проза друкувались у антології «Літпошта», у антології «Березневі коти», у журналі «Золота Доба», журналі «ШО», в «Українській Літературній Газеті» та інших виданнях. Критичні статті друкувалися у виданнях «Критика», «Київська Русь», «postПоступ», «Просто неба», «Дніпро». Веде рубрику «Труднощі перекладу» у журналі «ШО». Перекладає з англійської, польської, білоруської та російської. Організатор літературно-мистецького фестивалю «наЛІТ»-2006 та -2007 у Львові. Організатор літературних читань «Пожежна драбина» в рамках театрального фестивалю «Драбина» у Львові. Координатор проекту «8 поеток на 8 березня» (Львів, Тернопіль, Івано-Франківськ, Київ та Ніжин, 2009), «8 поетів на 8 березня» (Львів, Київ, 2010) та «8 перекладачок» (Львів, 2011). Координатор поетичних читань в рамках проекту «Жінка 3000» (Львів, Одеса, Сімферополь та Харків, 2010). Координатор проекту: +38 (063) 6857014.

12 березня, у суботу, о 15:00 кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на лекцію Оксани Бойко, провідного архітектора інституту Укрзахідпроектреставрація, «Історія господарів Краківського передмістя». Урбаністичний розвиток Львова спричинився до утворення нового «міста в мурах», перетворивши княже місто в передмістя. Цей розвиток зумовив появу в місті і двох юдейських громад: міської та передміської. Княже місто перетворилося у передмістя, назване Краківським, яке розкинулося на правому березі Полтви та західних схилах Замкової гори. Юдейська спільнота була однією з найдавніших мешканців цієї частини Львова. Цікавим буде довідатись, як і коли було засновано цю громаду, про її розвиток та стосунки з середміською юдейською громадою, культурні особливості й архітектурні традиції, а також про видатних особистостей та їх роль у житті Львова.

А 8-го березня кав'ярня-галерея "Штука" запрошує усіх своїх любих гостей - пань та панянок - доповнити гарячий чай товариством апетитного чоловіка :)