У вівторок 16 лютого о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Сідні Люмета «12 розгніваних чоловіків» (США, 1957).

Моїм великим переживанням щотижня стає турбота про те, щоб кожен вечір у Кіноклубі став подією у вашому житті. Хай малою, але незабутньою. Тоді це буде подією і для нашого міста, і для українського культурного простору, який ми разом створюємо. Тому за вибором фільму завжди стоїть більше, ніж просто добре кіно – стоять теми, про які зможемо говорити, і серця, які можемо хвилювати.

“12 розгніваних чоловіків” – не просто класичний фільм. Він з тих фільмів, які назавжди залишаться в історії кіно. У його випадку надвисокі місця в галереї слави, світових рейтингах – справедливо виправдані.

Мистецтво єдності місця та дії, лаконічності і довершеності діалогів, характерності персонажів і мінімалізму декорацій, стислого хронометражу і досконалої камери, виявлені у шедеврі Сідні Люмета вповні.

Сценарна історія фільму відома і вже класична: група присяжних, незнайомих і випадково зібраних мужчин, повинна винести рішення і засудити звинуваченого хлопця на смерть. Усі докази начебто переконливі, люди втомлені і хочуть повернутися по домівках до свого звичного життя. Хвилинна справа – і життя продовжиться звичним плином. Але саме ці хвилини, коли вага одного слова гравітаційно зростає до світоглядно-філософського вибору, і стають найважливішими у житті справжньої людини… Саме у такий момент вкрай нелегко зупинитися і залишитися людиною гуманною та рішучою водночас.

Ви захопитесь драматичним дійством, перейметесь проблемами цих чоловіків, які насправді – модель суспільства, будь-якого, і нашого також. Навіть більше: ви мимоволі станете тринадцятим учасником цієї пригоди і змушені будете і собі давати відповіді на складні запитання: чи може людина своїм словом вирішувати долю іншого, чи власний комфорт важливіший за безпеку іншого, чи можна змінювати думку і стояти на своєму, навіть коли весь світ проти тебе, а лише надія на правду з тобою, чи достатньо уваги ти приділяєш найріднішим, чого більше у твоєму серці – любові чи егоїзму…

Багато питань підіймає фільм. Ще більше виникнуть “за мотивами” фільму. Тому що справжнє мистецтво – це пробуджувати в людині її духовну природу або ж не давати їй згаснути під гнітом матеріальних і політичних обставин. Цей фільм саме такий – потрібний кожній людині, кожному поколінню, кожному народу.

Приходьте. Нас чекає черговий незабутній вечір…

Олег Яськів

12 Angry Men, Sidney Lumet, 1957

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

У неділю 14 лютого о 20:00 в кав’ярні-галереї «Штука» розпочнеться фортепіанний концерт Світлани Позднишевої «Париж-Мадрид», вхід вільний.

Звучатимуть мелодії французьких та іспанських композиторів:

-         К. Дебюсі «Прелюдія», «Місячне сяйво» з «Бергамаської сюїти», «Дівчина з волоссям кольору льону»;
-         М. Равель «Менует»;
-         С. Франк «Прелюдія», «Фуга» і «Варіація»;
-         І. Альбеніс «Іспанська сюїта»;
-         Е. Гранадос «Іспанські танці».

14 лютого кав’ярня «Штука» запрошує на музичний вечір «Зоря з зорею й серце з серцем…»*. У виконанні Світлани Позднишевої та Софії Роговської звучатимуть романтичні експресії для скрипки і фортепіано. Початок о 18:00, вхід вільний.

Програма:

-         К. Сен-Санс. Лебідь;
-         Е. Гріг. Весною;
-         Й. Штраус. Віденський вальс «Біля чудового блакитного Дунаю»;
-         К. Глюк. Мелодія з опери «Орфей»;
-         Р. Шуман. Мрії;
-         Б. Кудрик. Вальс;
-         А. П’яццола. Танго;
-         В. Барвінський. Прелюдія;
-         Ф. Шопен. Дощова прелюдія;
-         Е. Гранадос. Іспанський танець;
-         І. Альбеніс. Севільяна;
-         М. Лисенко. Елегія;
-         М. Скорик. Мелодія з кінофільму «Високий перевал»;
-         Л. Бетховен. Місячна соната;
-         Н. Рота. “A Time of Us”, тема кохання з фільму «Ромео і Джульєта».

*) з поезії Богдана-Ігора Антонича «Троянди», 1936

13 лютого з 19:00 до 20:00 у кав’ярні «Штука» триватиме фортепіанний концерт Владислава Сташенка «Від регтайму до джазу», вхід вільний.

Звучатимуть:

-         Scott Joplin “Reflection Rag”, “Magnetic Rag”, “Fig Leaf”, “Rag Searchlight Rag”, “Antoinette”, “Bink`s Waltz”;
-         L.P.Gibson “Jinx Rag”;
-         Artie Matthews “Pastime Rag №2”;
-         Horace Silver “The Preacher”;
-         Roy Alfred “The Late Late Snow”;
-         Matt Denis “Let`s Get Away From It All”;
-         Paul Desmond “Take Five”.

12 лютого у кав’ярні «Штука» лунатимуть палкі танго і ліричні вальси у виконанні скрипальки Оксани Потапової та акордеоніста Мирона Остюка. Початок о 19:30, вхід вільний.

Найпопулярніші танго і вальси прозвучать особливо емоційно та проникливо завдяки чудовому поєднанню інструментів і віртуозному виконанню музикантів.

У вівторок 9 лютого о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Франсуа Жирара «Шовк» (Франція-Канада-Італія-Японія, 2007).

Уявіть собі сон про довгу подорож за небокрай. Кольоровий, озвучений краплями підталих від сонця засніжених дахів, неспішний настільки, що встигаєш помічати тіні від дерев. І маєш вдоста часу, щоби мріяти про кохання…

Маленький шедевр – повість “Шовк” – дивовижно хорошого письменника Алессандро Барріко не залишить байдужим навіть далеких від літератури. А зняти добрий фільм за нею – і зовсім надскладне завдання, яке майже не залишало шансів на те, щоб зберегти магію літературної першооснови.

Але канадському режисеру Франсуа Жирару це вдалося. На екран лягла і дух і буква твору. Вийшов міцний і ніжний, глибокий і тонкий немов шовк, фільм. Кожна жінка з радістю огорнеться ним, а чоловік відчує його приховану силу.

Мої слова – не метафора, а щира правда. Фільм про любов, але зовсім не такий, як це звично зображують. Про подорожі, але на пограниччі з уявою. Про стару Європу і традиційну Японію, але далекий від туризму.

Весь фільм – розтягнута у часі та просторі краса. Майже фізично відчувається вага кожної краплі розсіяної у повітрі вологи, розтягнутість кожної секунди проживання, олійна контрастність кольорів гір та доріг між ними, математична продуманість звуків та інтервалів тиші. відбувається майже фізичне проникнення у мовчання героїв, дуже рідкісне в історії кіно.

Фільм, як і книга, розповідає красиву історію чоловіка і жінки, але ще більше, ніж мелодією слів та кадрів, він промовляє до серця і до очей через образи невисловленого. Це запрошення прожити чужу історію як власну, увійти у матрицю романтики та пошуків кохання у цілковитій самотності. І це навіть не історія чоловіка і жінки, яких тисячі у мистецтві. Це, швидше, лірична сюїта про приховані форми та силу кохання.

Не знаю, чи варто розповідати сюжет фільму. У Барріко він завжди є і обов’язково цікавий. Але значно важливіше те, скільки для себе важливого ви зможете знайти у цьому фільмі, крім захопливої історії про довгі подорожі за шовковими личинками з Франції у далеку Японію, в яку колись відважно відправлялись молоді закохані чоловіки .

Наша ж подорож – у внутрішню таємницю – обіцяє знову бути незабутньою…

Приходьте у Кіноклуб. Там знайдете добрих людей і добре кіно.

Олег Яськів

 

Silk, François Girard, 2007

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

В неділю 7 лютого у кав’ярні «Штука» з 19:00 до 20:00 триватиме фортепіанний концерт Світлани Позднишевої «Музика малює», вхід вільний. Зазвичай музику лише слухають, але чи можна її ще й побачити? Хочете побачити, як композитори «малювали» звуками? Тоді запрошуємо!

Буде зображено:

-         Е. Гріг - Ранок (з сюїти «Пер Гюнт»);
-         В. Барвінський - Пасторальна прелюдія;
-         Е. Гріг – Весною;
-         К. Сен-Санс – Лебідь;
-         К. Сен-Санс – Слон;
-         Е. Гріг - В печері гірського короля;
-         Л. Бетховен – Місячна соната;
-         К. Дебюсі - Місячне сяйво;
-         К. Дебюсі - Кроки на снігу;
-         К. Дебюсі - Дівчина з волоссям кольору льону;
-         Ф. Шопен - Дощова прелюдія;
-         К. Дебюсі - Потонулий собор;
-         В. Купревич – Фонтани;
-         М.Сільванський - Вночі на річці;
-         К. Кривер - Сонце сідає за море;
-         І. Альбеніс - Шум моря (з циклу «Спогади про подорожі»).

6 лютого о 19:00 у кав’ярні «Штука» відбудеться фортепіанний концерт Олексія Карпенка. У програмі – звукові доріжки до популярних американських кіно і мультиків, вхід вільний.

Прозвучать:

-         Imagine Dragons “Radioactive”;
-         Guns’n’Roses “Knockin’ on heaven’s door”;
-         Adam Lambert  “Whataya want from me”;
-         The  Rasmus “Livin’ in a world without you”;
-         основні композиції з фільму «Пірати Карибського моря», мультика «Мадагаскар» та інші.

5 лютого, в п’ятницю, кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на концерт Мирона Остюка (акордеон) та Зеновія Сороківського (скрипка) «Улюблені мелодії різних поколінь». Початок о 19:00, вхід вільний.

У програмі - популярні композиції від часів Йоганна Брамса і до наших днів. Географія теж буде широкою, адже охопить не лише Європу, а й США. Звучатимуть відомі італійські пісні ХХ століття, твори сучасних українських композиторів, знані композиції Френка Сінатри та багато іншого.

У вівторок 2 лютого о 18:30 кав'ярня "Штука" та Кіноклуб Олега Яськіва запрошують на перегляд та обговорення фільму Гели Баблуані «Спадок» (Грузія-Франція, 2006).

В українців особливі сентименти до Грузії. Якийсь магічний магніт притягує взаємно два народи, які мають самобутню культуру та спільного ворога. Тому грузинське кіно – завжди одкровення та черговий крок назустріч.

Фільм “Спадок” – подвійного авторства і подвійного громадянства. Грузинські режисери Темур і Гела Баблуані (батько і син) вже довгий час живуть і творять у Франції. Гела Баблуані здобув світове визнання своїми вражаючими, створеними у короткий часовий проміжок фільмами “13″ – французьким оригіналом і американським римейком, які отримали високі фестивальні нагороди та досягли успіху в Голівуді.

Між цими суворими чоловічими, майже магічними драмами він створив ще один маленький шедевр, фільм “Спадок”, у якому повернувся до своєї батьківщини як метафізично, так і безпосередньо.

“Спадок” вражає несподіваним контрастом між очікуваним та реальним. Зіткнення цивілізацій зображене не лише в горизонтальному вимірі – як ціннісний конфлікт, але й вертикальному – через історичну сталість  жорстоких традицій, які проросли в сучасній людині і приковують її до рідного грунту, позбавляючи здорового глузду, витравлюючи співчуття та стримуючи розвиток. З іншого боку, правда іноді буває й такою. І приймаючи її ми можемо більше цінувати цивілізаційний поступ та роль гуманізму.

З точки зору мистецтва кіно цей фільм – шедевр форми та змісту, коли немає нічого зайвого ані у часі, ані у кадрі. Майстерно відтворений дух Грузії з неймовірними краєвидами гір, застиглими у часі селами, провінційними, але монументально, архетипно прописаними характерами, показаний через призму зору французьких мандрівників, які шукають власне коріння.

Переконаний, що фільм пройме до глибини душі кожного, викличе цікаву дискусію і допоможе по-іншому глянути на спадщину історичних традицій.

Приходьте. Будемо разом захоплено дивитись і думати…

Олег Яськів

 

L’héritage, Géla Babluani, 2006

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/