Етану і Джоелу Коенам одразу, з дебютної "Просто кров", було притаманне тонке відчуття стилю. Ніхто з великих режисерів не відчував і не відчуває досі фактури кіно так добре. Вони, мов діти, насолоджуються роботою з жанрами. Їхній інтелект зрівноважений тонким почуттям гумору, а над усім цим височіє талант драматургії.

Легкість, винахідливість, емоційність, психологізм - неодінний купаж настроїв та відчуттів, які супроводжують перші та повторні перегляди кращих їхніх фільмів.

"Старим тут не місце" - за жанром кримінальний неовестерн трилер, несамовито талановитий танець сміливості та страху, надії та відчаю. Але попри специфічність жанру, саме його багато критиків називають найкращим фільмом братів Коенів, цих майстрів ретродрам, чорних комедій та неонуарів. Неперевершений він і до сьогодні. А це багато коштує, зважаючи на місце та внесок цих режисерів у світове кіно.

З цим легко погодитись коли знову і знову переживаєш не лише колосально напружливу атмосферу фільму, але й візуальну бездоганність кадрів та драматичну досконалість кожної сцени.

Чоловічий квартет харизматичних акторів (Хав'єр Бардем, Томмі Лі Джонс, Вуді Гарельсон та Джош Бролін) позначив емоційні межі цього шедевру. Кожен з них - не лише ікона крутого "чоловічого" кіно, але і яскравий драматичний талант, відтак разом вони творять поліфонію характерів, яких досконало знову і знову випробовує невблаганна доля.

76 нагород, включаючи найпрестижніші, - це зовсім не жарт. Це, можливо, занадто скромний комплімент для найкращого трилера, знятого за історію кіно".

No country for old men, Ethan and Joel Cohen, 2007

Читайте про хороше кіно - http://prostir-kino.com.ua/

---